mirror of
https://github.com/adambard/learnxinyminutes-docs.git
synced 2024-11-26 20:34:32 +03:00
Merge branch 'master' into patch-1
This commit is contained in:
commit
035e4af7d4
@ -103,11 +103,3 @@ You can buid the site locally to test your changes. Follow the steps below.
|
||||
these commands at `learnxinyminutes-site/`).
|
||||
* Build - `bundle exec middleman build`
|
||||
* Dev server - `bundle exec middleman --force-polling --verbose`
|
||||
|
||||
## Building the site locally, for Nix users
|
||||
|
||||
You can buid the site locally to test your changes too:
|
||||
|
||||
* Clone or zip download the [learnxinyminutes-site](https://github.com/adambard/learnxinyminutes-site) repo.
|
||||
* Get the source in place following the instructions above
|
||||
* Install all site dependencies and start a dev server by running `nix-shell` at the `learnxinyminutes-site/` root directory.
|
||||
|
@ -416,3 +416,6 @@ Clojuredocs.org has documentation with examples for most core functions:
|
||||
|
||||
Clojure-doc.org (yes, really) has a number of getting started articles:
|
||||
[http://clojure-doc.org/](http://clojure-doc.org/)
|
||||
|
||||
Clojure for the Brave and True has a great introduction to Clojure and a free online version:
|
||||
[https://www.braveclojure.com/clojure-for-the-brave-and-true/](https://www.braveclojure.com/clojure-for-the-brave-and-true/)
|
||||
|
478
coq.html.markdown
Normal file
478
coq.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,478 @@
|
||||
---
|
||||
language: Coq
|
||||
filename: learncoq.v
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Philip Zucker", "http://www.philipzucker.com/"]
|
||||
---
|
||||
|
||||
The Coq system is a proof assistant. It is designed to build and verify mathematical proofs. The Coq system contains the functional programming language Gallina and is capable of proving properties about programs written in this language.
|
||||
|
||||
Coq is a dependently typed language. This means that the types of the language may depend on the values of variables. In this respect, it is similar to other related languages such as Agda, Idris, F*, Lean, and others. Via the Curry-Howard correspondence, programs, properties and proofs are formalized in the same language.
|
||||
|
||||
Coq is developed in OCaml and shares some syntactic and conceptual similarity with it. Coq is a language containing many fascinating but difficult topics. This tutorial will focus on the programming aspects of Coq, rather than the proving. It may be helpful, but not necessary to learn some OCaml first, especially if you are unfamiliar with functional programming. This tutorial is based upon its OCaml equivalent
|
||||
|
||||
The standard usage model of Coq is to write it with interactive tool assistance, which operates like a high powered REPL. Two common such editors are the CoqIDE and Proof General Emacs mode.
|
||||
|
||||
Inside Proof General `Ctrl+C Ctrl+<Enter>` will evaluate up to your cursor.
|
||||
|
||||
|
||||
```ocaml
|
||||
(*** Comments ***)
|
||||
|
||||
(* Comments are enclosed in (* and *). It's fine to nest comments. *)
|
||||
|
||||
(* There are no single-line comments. *)
|
||||
|
||||
(*** Variables and functions ***)
|
||||
|
||||
(* The Coq proof assistant can be controlled and queried by a command language called
|
||||
the vernacular. Vernacular keywords are capitalized and the commands end with a period.
|
||||
Variable and function declarations are formed with the Definition vernacular. *)
|
||||
|
||||
Definition x := 10.
|
||||
|
||||
(* Coq can sometimes infer the types of arguments, but it is common practice to annotate
|
||||
with types. *)
|
||||
|
||||
Definition inc_nat (x : nat) : nat := x + 1.
|
||||
|
||||
(* There exists a large number of vernacular commands for querying information.
|
||||
These can be very useful. *)
|
||||
|
||||
Compute (1 + 1). (* 2 : nat *) (* Compute a result. *)
|
||||
|
||||
Check tt. (* tt : unit *) (* Check the type of an expressions *)
|
||||
|
||||
About plus. (* Prints information about an object *)
|
||||
|
||||
(* Print information including the definition *)
|
||||
Print true. (* Inductive bool : Set := true : Bool | false : Bool *)
|
||||
|
||||
Search nat. (* Returns a large list of nat related values *)
|
||||
Search "_ + _". (* You can also search on patterns *)
|
||||
Search (?a -> ?a -> bool). (* Patterns can have named parameters *)
|
||||
Search (?a * ?a).
|
||||
|
||||
(* Locate tells you where notation is coming from. Very helpful when you encounter
|
||||
new notation. *)
|
||||
Locate "+".
|
||||
|
||||
(* Calling a function with insufficient number of arguments
|
||||
does not cause an error, it produces a new function. *)
|
||||
Definition make_inc x y := x + y. (* make_inc is int -> int -> int *)
|
||||
Definition inc_2 := make_inc 2. (* inc_2 is int -> int *)
|
||||
Compute inc_2 3. (* Evaluates to 5 *)
|
||||
|
||||
(* Definitions can be chained with "let ... in" construct.
|
||||
This is roughly the same to assigning values to multiple
|
||||
variables before using them in expressions in imperative
|
||||
languages. *)
|
||||
Definition add_xy : nat := let x := 10 in
|
||||
let y := 20 in
|
||||
x + y.
|
||||
|
||||
|
||||
(* Pattern matching is somewhat similar to switch statement in imperative
|
||||
languages, but offers a lot more expressive power. *)
|
||||
Definition is_zero (x : nat) :=
|
||||
match x with
|
||||
| 0 => true
|
||||
| _ => false (* The "_" pattern means "anything else". *)
|
||||
end.
|
||||
|
||||
|
||||
(* You can define recursive function definition using the Fixpoint vernacular.*)
|
||||
Fixpoint factorial n := match n with
|
||||
| 0 => 1
|
||||
| (S n') => n * factorial n'
|
||||
end.
|
||||
|
||||
|
||||
(* Function application usually doesn't need parentheses around arguments *)
|
||||
Compute factorial 5. (* 120 : nat *)
|
||||
|
||||
(* ...unless the argument is an expression. *)
|
||||
Compute factorial (5-1). (* 24 : nat *)
|
||||
|
||||
(* You can define mutually recursive functions using "with" *)
|
||||
Fixpoint is_even (n : nat) : bool := match n with
|
||||
| 0 => true
|
||||
| (S n) => is_odd n
|
||||
end with
|
||||
is_odd n := match n with
|
||||
| 0 => false
|
||||
| (S n) => is_even n
|
||||
end.
|
||||
|
||||
(* As Coq is a total programming language, it will only accept programs when it can
|
||||
understand they terminate. It can be most easily seen when the recursive call is
|
||||
on a pattern matched out subpiece of the input, as then the input is always decreasing
|
||||
in size. Getting Coq to understand that functions terminate is not always easy. See the
|
||||
references at the end of the article for more on this topic. *)
|
||||
|
||||
(* Anonymous functions use the following syntax: *)
|
||||
|
||||
Definition my_square : nat -> nat := fun x => x * x.
|
||||
|
||||
Definition my_id (A : Type) (x : A) : A := x.
|
||||
Definition my_id2 : forall A : Type, A -> A := fun A x => x.
|
||||
Compute my_id nat 3. (* 3 : nat *)
|
||||
|
||||
(* You can ask Coq to infer terms with an underscore *)
|
||||
Compute my_id _ 3.
|
||||
|
||||
(* An implicit argument of a function is an argument which can be inferred from contextual
|
||||
knowledge. Parameters enclosed in {} are implicit by default *)
|
||||
|
||||
Definition my_id3 {A : Type} (x : A) : A := x.
|
||||
Compute my_id3 3. (* 3 : nat *)
|
||||
|
||||
(* Sometimes it may be necessary to turn this off. You can make all arguments explicit
|
||||
again with @ *)
|
||||
Compute @my_id3 nat 3.
|
||||
|
||||
(* Or give arguments by name *)
|
||||
Compute my_id3 (A:=nat) 3.
|
||||
|
||||
(* Coq has the ability to extract code to OCaml, Haskell, and Scheme *)
|
||||
Require Extraction.
|
||||
Extraction Language OCaml.
|
||||
Extraction "factorial.ml" factorial.
|
||||
(* The above produces a file factorial.ml and factorial.mli that holds:
|
||||
|
||||
type nat =
|
||||
| O
|
||||
| S of nat
|
||||
|
||||
(** val add : nat -> nat -> nat **)
|
||||
|
||||
let rec add n m =
|
||||
match n with
|
||||
| O -> m
|
||||
| S p -> S (add p m)
|
||||
|
||||
(** val mul : nat -> nat -> nat **)
|
||||
|
||||
let rec mul n m =
|
||||
match n with
|
||||
| O -> O
|
||||
| S p -> add m (mul p m)
|
||||
|
||||
(** val factorial : nat -> nat **)
|
||||
|
||||
let rec factorial n = match n with
|
||||
| O -> S O
|
||||
| S n' -> mul n (factorial n')
|
||||
*)
|
||||
|
||||
|
||||
(*** Notation ***)
|
||||
|
||||
(* Coq has a very powerful Notation system that can be used to write expressions in more
|
||||
natural forms. *)
|
||||
Compute Nat.add 3 4. (* 7 : nat *)
|
||||
Compute 3 + 4. (* 7 : nat *)
|
||||
|
||||
(* Notation is a syntactic transformation applied to the text of the program before being
|
||||
evaluated. Notation is organized into notation scopes. Using different notation scopes
|
||||
allows for a weak notion of overloading. *)
|
||||
|
||||
(* Imports the Zarith module containing definitions related to the integers Z *)
|
||||
Require Import ZArith.
|
||||
|
||||
(* Notation scopes can be opened *)
|
||||
Open Scope Z_scope.
|
||||
|
||||
(* Now numerals and addition are defined on the integers. *)
|
||||
Compute 1 + 7. (* 8 : Z *)
|
||||
|
||||
(* Integer equality checking *)
|
||||
Compute 1 =? 2. (* false : bool *)
|
||||
|
||||
(* Locate is useful for finding the origin and definition of notations *)
|
||||
Locate "_ =? _". (* Z.eqb x y : Z_scope *)
|
||||
Close Scope Z_scope.
|
||||
|
||||
(* We're back to nat being the default interpretation of "+" *)
|
||||
Compute 1 + 7. (* 8 : nat *)
|
||||
|
||||
(* Scopes can also be opened inline with the shorthand % *)
|
||||
Compute (3 * -7)%Z. (* -21%Z : Z *)
|
||||
|
||||
(* Coq declares by default the following interpretation scopes: core_scope, type_scope,
|
||||
function_scope, nat_scope, bool_scope, list_scope, int_scope, uint_scope. You may also
|
||||
want the numerical scopes Z_scope (integers) and Q_scope (fractions) held in the ZArith
|
||||
and QArith module respectively. *)
|
||||
|
||||
(* You can print the contents of scopes *)
|
||||
Print Scope nat_scope.
|
||||
(*
|
||||
Scope nat_scope
|
||||
Delimiting key is nat
|
||||
Bound to classes nat Nat.t
|
||||
"x 'mod' y" := Nat.modulo x y
|
||||
"x ^ y" := Nat.pow x y
|
||||
"x ?= y" := Nat.compare x y
|
||||
"x >= y" := ge x y
|
||||
"x > y" := gt x y
|
||||
"x =? y" := Nat.eqb x y
|
||||
"x <? y" := Nat.ltb x y
|
||||
"x <=? y" := Nat.leb x y
|
||||
"x <= y <= z" := and (le x y) (le y z)
|
||||
"x <= y < z" := and (le x y) (lt y z)
|
||||
"n <= m" := le n m
|
||||
"x < y <= z" := and (lt x y) (le y z)
|
||||
"x < y < z" := and (lt x y) (lt y z)
|
||||
"x < y" := lt x y
|
||||
"x / y" := Nat.div x y
|
||||
"x - y" := Init.Nat.sub x y
|
||||
"x + y" := Init.Nat.add x y
|
||||
"x * y" := Init.Nat.mul x y
|
||||
*)
|
||||
|
||||
(* Coq has exact fractions available as the type Q in the QArith module.
|
||||
Floating point numbers and real numbers are also available but are a more advanced
|
||||
topic, as proving properties about them is rather tricky. *)
|
||||
|
||||
Require Import QArith.
|
||||
|
||||
Open Scope Q_scope.
|
||||
Compute 1. (* 1 : Q *)
|
||||
Compute 2. (* 2 : nat *) (* only 1 and 0 are interpreted as fractions by Q_scope *)
|
||||
Compute (2 # 3). (* The fraction 2/3 *)
|
||||
Compute (1 # 3) ?= (2 # 6). (* Eq : comparison *)
|
||||
Close Scope Q_scope.
|
||||
|
||||
Compute ( (2 # 3) / (1 # 5) )%Q. (* 10 # 3 : Q *)
|
||||
|
||||
|
||||
(*** Common data structures ***)
|
||||
|
||||
(* Many common data types are included in the standard library *)
|
||||
|
||||
(* The unit type has exactly one value, tt *)
|
||||
Check tt. (* tt : unit *)
|
||||
|
||||
(* The option type is useful for expressing computations that might fail *)
|
||||
Compute None. (* None : option ?A *)
|
||||
Check Some 3. (* Some 3 : option nat *)
|
||||
|
||||
(* The type sum A B allows for values of either type A or type B *)
|
||||
Print sum.
|
||||
Check inl 3. (* inl 3 : nat + ?B *)
|
||||
Check inr true. (* inr true : ?A + bool *)
|
||||
Check sum bool nat. (* (bool + nat)%type : Set *)
|
||||
Check (bool + nat)%type. (* Notation for sum *)
|
||||
|
||||
(* Tuples are (optionally) enclosed in parentheses, items are separated
|
||||
by commas. *)
|
||||
Check (1, true). (* (1, true) : nat * bool *)
|
||||
Compute prod nat bool. (* (nat * bool)%type : Set *)
|
||||
|
||||
Definition my_fst {A B : Type} (x : A * B) : A := match x with
|
||||
| (a,b) => a
|
||||
end.
|
||||
|
||||
(* A destructuring let is available if a pattern match is irrefutable *)
|
||||
Definition my_fst2 {A B : Type} (x : A * B) : A := let (a,b) := x in
|
||||
a.
|
||||
|
||||
(*** Lists ***)
|
||||
|
||||
(* Lists are built by using cons and nil or by using notation available in list_scope. *)
|
||||
Compute cons 1 (cons 2 (cons 3 nil)). (* (1 :: 2 :: 3 :: nil)%list : list nat *)
|
||||
Compute (1 :: 2 :: 3 :: nil)%list.
|
||||
|
||||
(* There is also list notation available in the ListNotations modules *)
|
||||
Require Import List.
|
||||
Import ListNotations.
|
||||
Compute [1 ; 2 ; 3]. (* [1; 2; 3] : list nat *)
|
||||
|
||||
|
||||
(*
|
||||
There are a large number of list manipulation functions available, including:
|
||||
|
||||
• length
|
||||
• head : first element (with default)
|
||||
• tail : all but first element
|
||||
• app : appending
|
||||
• rev : reverse
|
||||
• nth : accessing n-th element (with default)
|
||||
• map : applying a function
|
||||
• flat_map : applying a function returning lists
|
||||
• fold_left : iterator (from head to tail)
|
||||
• fold_right : iterator (from tail to head)
|
||||
|
||||
*)
|
||||
|
||||
Definition my_list : list nat := [47; 18; 34].
|
||||
|
||||
Compute List.length my_list. (* 3 : nat *)
|
||||
(* All functions in coq must be total, so indexing requires a default value *)
|
||||
Compute List.nth 1 my_list 0. (* 18 : nat *)
|
||||
Compute List.map (fun x => x * 2) my_list. (* [94; 36; 68] : list nat *)
|
||||
Compute List.filter (fun x => Nat.eqb (Nat.modulo x 2) 0) my_list. (* [18; 34] : list nat *)
|
||||
Compute (my_list ++ my_list)%list. (* [47; 18; 34; 47; 18; 34] : list nat *)
|
||||
|
||||
(*** Strings ***)
|
||||
|
||||
Require Import Strings.String.
|
||||
|
||||
(* Use double quotes for string literals. *)
|
||||
Compute "hi"%string.
|
||||
|
||||
Open Scope string_scope.
|
||||
|
||||
(* Strings can be concatenated with the "++" operator. *)
|
||||
Compute String.append "Hello " "World". (* "Hello World" : string *)
|
||||
Compute "Hello " ++ "World". (* "Hello World" : string *)
|
||||
|
||||
(* Strings can be compared for equality *)
|
||||
Compute String.eqb "Coq is fun!" "Coq is fun!". (* true : bool *)
|
||||
Compute "no" =? "way". (* false : bool *)
|
||||
|
||||
Close Scope string_scope.
|
||||
|
||||
(*** Other Modules ***)
|
||||
|
||||
(* Other Modules in the standard library that may be of interest:
|
||||
|
||||
• Logic : Classical logic and dependent equality
|
||||
• Arith : Basic Peano arithmetic
|
||||
• PArith : Basic positive integer arithmetic
|
||||
• NArith : Basic binary natural number arithmetic
|
||||
• ZArith : Basic relative integer arithmetic
|
||||
• Numbers : Various approaches to natural, integer and cyclic numbers (currently
|
||||
axiomatically and on top of 2^31 binary words)
|
||||
• Bool : Booleans (basic functions and results)
|
||||
• Lists : Monomorphic and polymorphic lists (basic functions and results),
|
||||
Streams (infinite sequences defined with co-inductive types)
|
||||
• Sets : Sets (classical, constructive, finite, infinite, power set, etc.)
|
||||
• FSets : Specification and implementations of finite sets and finite maps
|
||||
(by lists and by AVL trees)
|
||||
• Reals : Axiomatization of real numbers (classical, basic functions, integer part,
|
||||
fractional part, limit, derivative, Cauchy series, power series and results,...)
|
||||
• Relations : Relations (definitions and basic results)
|
||||
• Sorting : Sorted list (basic definitions and heapsort correctness)
|
||||
• Strings : 8-bits characters and strings
|
||||
• Wellfounded : Well-founded relations (basic results)
|
||||
*)
|
||||
|
||||
(*** User-defined data types ***)
|
||||
|
||||
(* Because Coq is dependently typed, defining type aliases is no different than defining
|
||||
an alias for a value. *)
|
||||
|
||||
Definition my_three : nat := 3.
|
||||
Definition my_nat : Type := nat.
|
||||
|
||||
(* More interesting types can be defined using the Inductive vernacular. Simple enumeration
|
||||
can be defined like so *)
|
||||
Inductive ml := OCaml | StandardML | Coq.
|
||||
Definition lang := Coq. (* Has type "ml". *)
|
||||
|
||||
(* For more complicated types, you will need to specify the types of the constructors. *)
|
||||
|
||||
(* Type constructors don't need to be empty. *)
|
||||
Inductive my_number := plus_infinity
|
||||
| nat_value : nat -> my_number.
|
||||
Compute nat_value 3. (* nat_value 3 : my_number *)
|
||||
|
||||
|
||||
(* Record syntax is sugar for tuple-like types. It defines named accessor functions for
|
||||
the components. Record types are defined with the notation {...} *)
|
||||
Record Point2d (A : Set) := mkPoint2d { x2 : A ; y2 : A }.
|
||||
(* Record values are constructed with the notation {|...|} *)
|
||||
Definition mypoint : Point2d nat := {| x2 := 2 ; y2 := 3 |}.
|
||||
Compute x2 nat mypoint. (* 2 : nat *)
|
||||
Compute mypoint.(x2 nat). (* 2 : nat *)
|
||||
|
||||
(* Types can be parameterized, like in this type for "list of lists
|
||||
of anything". 'a can be substituted with any type. *)
|
||||
Definition list_of_lists a := list (list a).
|
||||
Definition list_list_nat := list_of_lists nat.
|
||||
|
||||
(* Types can also be recursive. Like in this type analogous to
|
||||
built-in list of naturals. *)
|
||||
|
||||
Inductive my_nat_list := EmptyList | NatList : nat -> my_nat_list -> my_nat_list.
|
||||
Compute NatList 1 EmptyList. (* NatList 1 EmptyList : my_nat_list *)
|
||||
|
||||
(** Matching type constructors **)
|
||||
|
||||
Inductive animal := Dog : string -> animal | Cat : string -> animal.
|
||||
|
||||
Definition say x :=
|
||||
match x with
|
||||
| Dog x => (x ++ " says woof")%string
|
||||
| Cat x => (x ++ " says meow")%string
|
||||
end.
|
||||
|
||||
Compute say (Cat "Fluffy"). (* "Fluffy says meow". *)
|
||||
|
||||
(** Traversing data structures with pattern matching **)
|
||||
|
||||
(* Recursive types can be traversed with pattern matching easily.
|
||||
Let's see how we can traverse a data structure of the built-in list type.
|
||||
Even though the built-in cons ("::") looks like an infix operator,
|
||||
it's actually a type constructor and can be matched like any other. *)
|
||||
Fixpoint sum_list l :=
|
||||
match l with
|
||||
| [] => 0
|
||||
| head :: tail => head + (sum_list tail)
|
||||
end.
|
||||
|
||||
Compute sum_list [1; 2; 3]. (* Evaluates to 6 *)
|
||||
|
||||
|
||||
(*** A Taste of Proving ***)
|
||||
|
||||
(* Explaining the proof language is out of scope for this tutorial, but here is a taste to
|
||||
whet your appetite. Check the resources below for more. *)
|
||||
|
||||
(* A fascinating feature of dependently type based theorem provers is that the same
|
||||
primitive constructs underly the proof language as the programming features.
|
||||
For example, we can write and prove the proposition A and B implies A in raw Gallina *)
|
||||
|
||||
Definition my_theorem : forall A B, A /\ B -> A := fun A B ab => match ab with
|
||||
| (conj a b) => a
|
||||
end.
|
||||
|
||||
(* Or we can prove it using tactics. Tactics are a macro language to help build proof terms
|
||||
in a more natural style and automate away some drudgery. *)
|
||||
Theorem my_theorem2 : forall A B, A /\ B -> A.
|
||||
Proof.
|
||||
intros A B ab. destruct ab as [ a b ]. apply a.
|
||||
Qed.
|
||||
|
||||
(* We can prove easily prove simple polynomial equalities using the automated tactic ring. *)
|
||||
Require Import Ring.
|
||||
Require Import Arith.
|
||||
Theorem simple_poly : forall (x : nat), (x + 1) * (x + 2) = x * x + 3 * x + 2.
|
||||
Proof. intros. ring. Qed.
|
||||
|
||||
(* Here we prove the closed form for the sum of all numbers 1 to n using induction *)
|
||||
|
||||
Fixpoint sumn (n : nat) : nat :=
|
||||
match n with
|
||||
| 0 => 0
|
||||
| (S n') => n + (sumn n')
|
||||
end.
|
||||
|
||||
Theorem sum_formula : forall n, 2 * (sumn n) = (n + 1) * n.
|
||||
Proof. intros n. induction n.
|
||||
- reflexivity. (* 0 = 0 base case *)
|
||||
- simpl. ring [IHn]. (* induction step *)
|
||||
Qed.
|
||||
```
|
||||
|
||||
With this we have only scratched the surface of Coq. It is a massive ecosystem with many interesting and peculiar topics leading all the way up to modern research.
|
||||
|
||||
## Further reading
|
||||
|
||||
* [The Coq reference manual](https://coq.inria.fr/refman/)
|
||||
* [Software Foundations](https://softwarefoundations.cis.upenn.edu/)
|
||||
* [Certified Programming with Dependent Types](http://adam.chlipala.net/cpdt/)
|
||||
* [Mathematical Components](https://math-comp.github.io/mcb/)
|
||||
* [Coq'Art: The Calculus of Inductive Constructions](http://www.cse.chalmers.se/research/group/logic/TypesSS05/resources/coq/CoqArt/)
|
||||
* [FRAP](http://adam.chlipala.net/frap/)
|
@ -14,20 +14,22 @@ filename: LearnCSharp.cs
|
||||
|
||||
C# is an elegant and type-safe object-oriented language that enables developers to build a variety of secure and robust applications that run on the .NET Framework.
|
||||
|
||||
[Read more here.](http://msdn.microsoft.com/en-us/library/vstudio/z1zx9t92.aspx)
|
||||
[Read more here.](https://docs.microsoft.com/dotnet/csharp/getting-started/introduction-to-the-csharp-language-and-the-net-framework)
|
||||
|
||||
```c#
|
||||
// Single-line comments start with //
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Multi-line comments look like this
|
||||
*/
|
||||
|
||||
/// <summary>
|
||||
/// This is an XML documentation comment which can be used to generate external
|
||||
/// documentation or provide context help within an IDE
|
||||
/// </summary>
|
||||
/// <param name="firstParam">This is some parameter documentation for firstParam</param>
|
||||
/// <returns>Information on the returned value of a function</returns>
|
||||
//public void MethodOrClassOrOtherWithParsableHelp(string firstParam) {}
|
||||
public void MethodOrClassOrOtherWithParsableHelp(string firstParam) {}
|
||||
|
||||
// Specify the namespaces this source code will be using
|
||||
// The namespaces below are all part of the standard .NET Framework Class Library
|
||||
@ -254,7 +256,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
int fooWhile = 0;
|
||||
while (fooWhile < 100)
|
||||
{
|
||||
//Iterated 100 times, fooWhile 0->99
|
||||
// Iterated 100 times, fooWhile 0->99
|
||||
fooWhile++;
|
||||
}
|
||||
|
||||
@ -273,10 +275,10 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
|
||||
} while (fooDoWhile < 100);
|
||||
|
||||
//for loop structure => for(<start_statement>; <conditional>; <step>)
|
||||
// for loop structure => for(<start_statement>; <conditional>; <step>)
|
||||
for (int fooFor = 0; fooFor < 10; fooFor++)
|
||||
{
|
||||
//Iterated 10 times, fooFor 0->9
|
||||
// Iterated 10 times, fooFor 0->9
|
||||
}
|
||||
|
||||
// For Each Loop
|
||||
@ -287,7 +289,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
// (The ToCharArray() could be removed, because a string also implements IEnumerable)
|
||||
foreach (char character in "Hello World".ToCharArray())
|
||||
{
|
||||
//Iterated over all the characters in the string
|
||||
// Iterated over all the characters in the string
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Switch Case
|
||||
@ -329,7 +331,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
|
||||
// Convert String To Integer
|
||||
// this will throw a FormatException on failure
|
||||
int.Parse("123");//returns an integer version of "123"
|
||||
int.Parse("123"); // returns an integer version of "123"
|
||||
|
||||
// try parse will default to type default on failure
|
||||
// in this case: 0
|
||||
@ -373,7 +375,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
Console.Read();
|
||||
} // End main method
|
||||
|
||||
// CONSOLE ENTRY A console application must have a main method as an entry point
|
||||
// CONSOLE ENTRY - A console application must have a main method as an entry point
|
||||
public static void Main(string[] args)
|
||||
{
|
||||
OtherInterestingFeatures();
|
||||
@ -404,7 +406,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
ref int maxCount, // Pass by reference
|
||||
out int count)
|
||||
{
|
||||
//the argument passed in as 'count' will hold the value of 15 outside of this function
|
||||
// the argument passed in as 'count' will hold the value of 15 outside of this function
|
||||
count = 15; // out param must be assigned before control leaves the method
|
||||
}
|
||||
|
||||
@ -552,7 +554,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
}
|
||||
|
||||
// PARALLEL FRAMEWORK
|
||||
// http://blogs.msdn.com/b/csharpfaq/archive/2010/06/01/parallel-programming-in-net-framework-4-getting-started.aspx
|
||||
// https://devblogs.microsoft.com/csharpfaq/parallel-programming-in-net-framework-4-getting-started/
|
||||
|
||||
var words = new List<string> {"dog", "cat", "horse", "pony"};
|
||||
|
||||
@ -564,11 +566,11 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
}
|
||||
);
|
||||
|
||||
//Running this will produce different outputs
|
||||
//since each thread finishes at different times.
|
||||
//Some example outputs are:
|
||||
//cat dog horse pony
|
||||
//dog horse pony cat
|
||||
// Running this will produce different outputs
|
||||
// since each thread finishes at different times.
|
||||
// Some example outputs are:
|
||||
// cat dog horse pony
|
||||
// dog horse pony cat
|
||||
|
||||
// DYNAMIC OBJECTS (great for working with other languages)
|
||||
dynamic student = new ExpandoObject();
|
||||
@ -865,7 +867,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
//Method to display the attribute values of this Object.
|
||||
// Method to display the attribute values of this Object.
|
||||
public virtual string Info()
|
||||
{
|
||||
return "Gear: " + Gear +
|
||||
@ -960,7 +962,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
/// <summary>
|
||||
/// Used to connect to DB for LinqToSql example.
|
||||
/// EntityFramework Code First is awesome (similar to Ruby's ActiveRecord, but bidirectional)
|
||||
/// http://msdn.microsoft.com/en-us/data/jj193542.aspx
|
||||
/// https://docs.microsoft.com/ef/ef6/modeling/code-first/workflows/new-database
|
||||
/// </summary>
|
||||
public class BikeRepository : DbContext
|
||||
{
|
||||
@ -1069,7 +1071,7 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
{
|
||||
private static bool LogException(Exception ex)
|
||||
{
|
||||
/* log exception somewhere */
|
||||
// log exception somewhere
|
||||
return false;
|
||||
}
|
||||
|
||||
@ -1117,12 +1119,12 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
[Obsolete("Use NewMethod instead", false)]
|
||||
public static void ObsoleteMethod()
|
||||
{
|
||||
/* obsolete code */
|
||||
// obsolete code
|
||||
}
|
||||
|
||||
public static void NewMethod()
|
||||
{
|
||||
/* new code */
|
||||
// new code
|
||||
}
|
||||
|
||||
public static void Main()
|
||||
@ -1154,9 +1156,9 @@ namespace Learning.More.CSharp
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
//New C# 7 Feature
|
||||
//Install Microsoft.Net.Compilers Latest from Nuget
|
||||
//Install System.ValueTuple Latest from Nuget
|
||||
// New C# 7 Feature
|
||||
// Install Microsoft.Net.Compilers Latest from Nuget
|
||||
// Install System.ValueTuple Latest from Nuget
|
||||
using System;
|
||||
namespace Csharp7
|
||||
{
|
||||
@ -1310,13 +1312,11 @@ namespace Csharp7
|
||||
|
||||
## Further Reading
|
||||
|
||||
* [DotNetPerls](http://www.dotnetperls.com)
|
||||
* [C# in Depth](http://manning.com/skeet2)
|
||||
* [Programming C#](http://shop.oreilly.com/product/0636920024064.do)
|
||||
* [LINQ](http://shop.oreilly.com/product/9780596519254.do)
|
||||
* [MSDN Library](http://msdn.microsoft.com/en-us/library/618ayhy6.aspx)
|
||||
* [ASP.NET MVC Tutorials](http://www.asp.net/mvc/tutorials)
|
||||
* [ASP.NET Web Matrix Tutorials](http://www.asp.net/web-pages/tutorials)
|
||||
* [ASP.NET Web Forms Tutorials](http://www.asp.net/web-forms/tutorials)
|
||||
* [Windows Forms Programming in C#](http://www.amazon.com/Windows-Forms-Programming-Chris-Sells/dp/0321116208)
|
||||
* [C# Coding Conventions](http://msdn.microsoft.com/en-us/library/vstudio/ff926074.aspx)
|
||||
* [C# language reference](https://docs.microsoft.com/dotnet/csharp/language-reference/)
|
||||
* [Learn .NET](https://dotnet.microsoft.com/learn)
|
||||
* [C# Coding Conventions](https://docs.microsoft.com/en-us/dotnet/csharp/programming-guide/inside-a-program/coding-conventions)
|
||||
* [DotNetPerls](https://www.dotnetperls.com/)
|
||||
* [C# in Depth](https://manning.com/skeet3)
|
||||
* [Programming C# 5.0](http://shop.oreilly.com/product/0636920024064)
|
||||
* [LINQ Pocket Reference](http://shop.oreilly.com/product/9780596519254)
|
||||
* [Windows Forms Programming in C#](https://www.amazon.com/Windows-Forms-Programming-Chris-Sells/dp/0321116208)
|
||||
|
@ -217,7 +217,7 @@ done
|
||||
function foo ()
|
||||
{
|
||||
echo "Argumente funktionieren wie bei skripts: $@"
|
||||
echo Und: $1 $2..."
|
||||
echo "Und: $1 $2..."
|
||||
echo "Dies ist eine Funktion"
|
||||
return 0
|
||||
}
|
||||
|
@ -9,6 +9,7 @@ contributors:
|
||||
- ["Ankush Goyal", "http://github.com/ankushg07"]
|
||||
- ["Jatin Dhankhar", "https://github.com/jatindhankhar"]
|
||||
- ["Maximilian Sonnenburg", "https://github.com/LamdaLamdaLamda"]
|
||||
- ["caminsha", "https://github.com/caminsha"]
|
||||
lang: de-de
|
||||
---
|
||||
|
||||
@ -22,9 +23,9 @@ entworfen wurde um,
|
||||
- Objektorientierung zu unterstützen
|
||||
- generische Programmierung zu unterstützen
|
||||
|
||||
Durch seinen Syntax kann sie durchaus schwieriger und komplexer als neuere Sprachen sein.
|
||||
Durch seine Syntax kann sie durchaus schwieriger und komplexer als neuere Sprachen sein.
|
||||
|
||||
Sie ist weit verbreitet, weil sie in Maschinen-Code kompiliert, welches direkt vom Prozessor ausgeführt
|
||||
Sie ist weit verbreitet, weil sie in Maschinen-Code kompiliert, welcher direkt vom Prozessor ausgeführt
|
||||
werden kann und somit eine strikte Kontrolle über die Hardware bietet und gleichzeitig
|
||||
High-Level-Features wie generics, exceptions und Klassen enthält.
|
||||
|
||||
@ -36,7 +37,7 @@ weitverbreitesten Programmiersprachen.
|
||||
// Vergleich zu C
|
||||
//////////////////
|
||||
|
||||
// C ist fast eine Untermenge von C++ und teilt sich grundsätzlich den
|
||||
// C ist fast eine Untermenge von C++ und teilt sich grundsätzlich die
|
||||
// Syntax für Variablen Deklarationen, primitiven Typen und Funktionen.
|
||||
|
||||
// Wie in C ist der Programmeinsprungpunkt eine Funktion, welche "main" genannt wird und
|
||||
@ -137,7 +138,7 @@ void invalidDeclaration(int a = 1, int b) // Fehler!
|
||||
|
||||
|
||||
/////////////
|
||||
// Namespaces (Namesräume)
|
||||
// Namespaces (Namensräume)
|
||||
/////////////
|
||||
|
||||
// Namespaces stellen einen getrennten Gültigkeitsbereich für Variablen,
|
||||
@ -169,7 +170,7 @@ void foo()
|
||||
|
||||
int main()
|
||||
{
|
||||
// Fügt all Symbole aus dem namespace Second in den aktuellen Gültigkeitsbereich (scope).
|
||||
// Fügt alle Symbole aus dem namespace Second in den aktuellen Gültigkeitsbereich (scope).
|
||||
// "foo()" wird nun nicht länger funktionieren, da es nun doppeldeutig ist, ob foo aus
|
||||
// dem namespace foo oder darüberliegenden aufgerufen wird.
|
||||
using namespace Second;
|
||||
@ -283,7 +284,7 @@ string retVal = tempObjectFun();
|
||||
// für Details). Wie in diesem Code:
|
||||
foo(bar(tempObjectFun()))
|
||||
|
||||
// Nehmen wir an foo und bar existieren. Das Objekt wird von "tempObjectFun" zurückgegeben,
|
||||
// Nehmen wir an, foo und bar existieren. Das Objekt wird von "tempObjectFun" zurückgegeben,
|
||||
// wird an bar übergeben und ist zerstört bevor foo aufgerufen wird.
|
||||
|
||||
// Zurück zu Referenzen. Die Annahme, dass die "am Ende des Ausdrucks" Regel gültig ist,
|
||||
@ -335,7 +336,7 @@ ECarTypes GetPreferredCarType()
|
||||
return ECarTypes::Hatchback;
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Mit C++11 existiert eine einfache Möglichkeit einem Typ dem Enum zu zuweisen. Dies
|
||||
// Mit C++11 existiert eine einfache Möglichkeit einem Typ dem Enum zuzuweisen. Dies
|
||||
// kann durchaus sinnvoll bei der Serialisierung von Daten sein, oder bei der Konvertierung
|
||||
// zwischen Typen bzw. Konstanten.
|
||||
enum ECarTypes : uint8_t
|
||||
@ -574,7 +575,7 @@ int main ()
|
||||
// Templates in C++ werden in erster Linie dafür verwendet generisch zu programmieren.
|
||||
// Sie unterstützen explizite und partielle Spezialisierung und darüber hinaus können
|
||||
// sie für funktionale Klassen verwendet werden.
|
||||
// Tatsächlich bilden templates die Turing-Vollständigkeit
|
||||
// Tatsächlich bilden Templates die Turing-Vollständigkeit
|
||||
// (universelle Programmierbarkeit) ab.
|
||||
|
||||
|
||||
@ -588,12 +589,12 @@ public:
|
||||
void insert(const T&) { ... }
|
||||
};
|
||||
|
||||
// Während der Kompilierung generiert der Compiler Kopien für jedes template, wobei
|
||||
// Während der Kompilierung generiert der Compiler Kopien für jedes Template, wobei
|
||||
// hierbei die Parameter substituiert werden. Somit muss bei jedem Aufruf die gesamte
|
||||
// Definition der Klasse zur Verfügung stehen. Aus diesem Grund wird ein Template
|
||||
// komplett im header definiert.
|
||||
|
||||
// Erzeugung einer Template-Klasse auf dem stack:
|
||||
// Erzeugung einer Template-Klasse auf dem Stack:
|
||||
Box<int> intBox;
|
||||
|
||||
// eine der zu erwartenden Verwendungen:
|
||||
@ -612,7 +613,7 @@ boxOfBox.insert(intBox);
|
||||
// sind fast identisch hinsichtlich der Funktionalität. Weitere
|
||||
// Informationen auf: http://en.wikipedia.org/wiki/Typename
|
||||
|
||||
// Eine template-Funktion:
|
||||
// Eine Template-Funktion:
|
||||
template<class T>
|
||||
void barkThreeTimes(const T& input)
|
||||
{
|
||||
@ -622,7 +623,7 @@ void barkThreeTimes(const T& input)
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Hierbei ist zu beachten, dass an dieser Stelle nichts über den Typen des Parameters
|
||||
// definiert wurde. Der Kompiler wird bei jedem Aufruf bzw. jeder Erzeugung den Typen
|
||||
// definiert wurde. Der Compiler wird bei jedem Aufruf bzw. jeder Erzeugung den Typen
|
||||
// prüfen. Somit funktioniert die zuvor definierte Funktion für jeden Typ 'T', die die
|
||||
// const Methode 'bark' implementiert hat.
|
||||
|
||||
@ -637,10 +638,10 @@ void printMessage()
|
||||
cout << "Learn C++ in " << Y << " minutes!" << endl;
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Des Weiteren können templates aus Effizienzgründen genauer spezifiziert werden.
|
||||
// Selbstverständlich sind reale-Problemen, welche genauer spezifiziert werden nicht
|
||||
// Des Weiteren können Templates aus Effizienzgründen genauer spezifiziert werden.
|
||||
// Selbstverständlich sind reale Probleme, welche genauer spezifiziert werden, nicht
|
||||
// derart trivial. Auch wenn alle Parameter explizit definiert wurden, muss die
|
||||
// Funktion oder Klasse als template deklariert werden.
|
||||
// Funktion oder Klasse als Template deklariert werden.
|
||||
template<>
|
||||
void printMessage<10>()
|
||||
{
|
||||
@ -818,9 +819,9 @@ void doSomethingWithAFile(const std::string& filename)
|
||||
// Container
|
||||
/////////////////////
|
||||
|
||||
// Die Container der Standard template Bibliothek beinhaltet einige vordefinierter templates.
|
||||
// Die Container der Standard template Bibliothek beinhaltet einige vordefinierte Templates.
|
||||
// Diese verwalten die Speicherbereiche für die eigenen Elemente und stellen Member-Funktionen
|
||||
// für den Zugriff und die Maniplulation bereit.
|
||||
// für den Zugriff und die Manipulation bereit.
|
||||
|
||||
// Beispielhafte Container:
|
||||
|
||||
@ -876,7 +877,7 @@ for(it=ST.begin();it<ST.end();it++)
|
||||
// 10
|
||||
// 30
|
||||
|
||||
// Zum leeren des gesamten Container wird die Methode
|
||||
// Zum leeren des gesamten Containers wird die Methode
|
||||
// Container._name.clear() verwendet.
|
||||
ST.clear();
|
||||
cout << ST.size(); // Ausgabe der Set-Größe
|
||||
@ -948,11 +949,11 @@ fooMap.find(Foo(1)); // Wahr
|
||||
// Lambda Ausdrücke (C++11 und höher)
|
||||
///////////////////////////////////////
|
||||
|
||||
// Lambdas sind eine gängige Methodik um anonyme Funktionen an dem
|
||||
// Lambdas sind eine gängige Methodik, um anonyme Funktionen an dem
|
||||
// Ort der Verwendung zu definieren. Darüber hinaus auch bei der
|
||||
// Verwendung von Funktionen als Argument einer Funktion.
|
||||
|
||||
// Nehmen wir an es soll ein Vektor von "pairs" (Paaren) mithilfe
|
||||
// Nehmen wir an, es soll ein Vektor von "pairs" (Paaren) mithilfe
|
||||
// des zweiten Werts des "pairs" sortiert werden.
|
||||
|
||||
vector<pair<int, int> > tester;
|
||||
@ -966,7 +967,7 @@ sort(tester.begin(), tester.end(), [](const pair<int, int>& lhs, const pair<int,
|
||||
return lhs.second < rhs.second;
|
||||
});
|
||||
|
||||
// Beachte den Syntax von Lambda-Ausdrücken.
|
||||
// Beachte die Syntax von Lambda-Ausdrücken.
|
||||
// Die [] im Lambda Ausdruck werden für die Variablen verwendet.
|
||||
// Diese so genannte "capture list" definiert, was außerhalb des Lambdas,
|
||||
// innerhalb der Funktion verfügbar sein soll und in welcher Form.
|
||||
@ -1025,7 +1026,7 @@ for(auto elem: arr)
|
||||
// Einige Aspekte von C++ sind für Neueinsteiger häufig überraschend (aber auch für
|
||||
// C++ Veteranen).
|
||||
// Der nachfolgende Abschnitt ist leider nicht vollständig:
|
||||
// C++ ist eine der Sprachen, bei der es ein leichtes ist sich selbst ins Bein zu schießen.
|
||||
// C++ ist eine der Sprachen, bei der es ein Leichtes ist, sich selbst ins Bein zu schießen.
|
||||
|
||||
// Private-Methoden können überschrieben werden
|
||||
class Foo
|
||||
@ -1074,10 +1075,10 @@ f1 = f2;
|
||||
|
||||
#include<tuple>
|
||||
|
||||
// Konzeptionell sind Tuple´s alten Datenstrukturen sehr ähnlich, allerdings haben diese keine
|
||||
// Konzeptionell sind Tupel alten Datenstrukturen sehr ähnlich, allerdings haben diese keine
|
||||
// bezeichneten Daten-Member, sondern werden durch die Reihenfolge angesprochen.
|
||||
|
||||
// Erstellen des Tuples und das Einfügen eines Werts.
|
||||
// Erstellen des Tupels und das Einfügen eines Werts.
|
||||
auto first = make_tuple(10, 'A');
|
||||
const int maxN = 1e9;
|
||||
const int maxL = 15;
|
||||
@ -1102,7 +1103,7 @@ tuple<int, char, double> third(11, 'A', 3.14141);
|
||||
|
||||
cout << tuple_size<decltype(third)>::value << "\n"; // prints: 3
|
||||
|
||||
// tuple_cat fügt die Elemente eines Tuples aneinander (in der selben Reihenfolge).
|
||||
// tuple_cat fügt die Elemente eines Tupels aneinander (in der selben Reihenfolge).
|
||||
|
||||
auto concatenated_tuple = tuple_cat(first, second, third);
|
||||
// concatenated_tuple wird zu = (10, 'A', 1e9, 15, 11, 'A', 3.14141)
|
||||
|
@ -8,11 +8,11 @@ translators:
|
||||
lang: de-de
|
||||
---
|
||||
|
||||
Nix ist eine simple funktionale Programmiersprache, die für den
|
||||
Nix ist eine simple funktionale Programmiersprache, die für den
|
||||
[Nix package manager](https://nixos.org/nix/) und
|
||||
[NixOS](https://nixos.org/) entwickelt wurde.
|
||||
|
||||
Du kannst Nix Ausdrücke evaluieren mithilfe von
|
||||
Du kannst Nix Ausdrücke evaluieren mithilfe von
|
||||
[nix-instantiate](https://nixos.org/nix/manual/#sec-nix-instantiate)
|
||||
oder [`nix-repl`](https://github.com/edolstra/nix-repl).
|
||||
|
||||
@ -24,7 +24,7 @@ with builtins; [
|
||||
|
||||
# Inline Kommentare sehen so aus.
|
||||
|
||||
/* Multizeilen Kommentare
|
||||
/* Multizeilen Kommentare
|
||||
sehen so aus. */
|
||||
|
||||
|
||||
@ -61,7 +61,7 @@ with builtins; [
|
||||
"String Literale sind in Anführungszeichen."
|
||||
|
||||
"
|
||||
String Literale können mehrere
|
||||
String Literale können mehrere
|
||||
Zeilen umspannen.
|
||||
"
|
||||
|
||||
@ -95,7 +95,7 @@ with builtins; [
|
||||
tutorials/learn.nix
|
||||
#=> /the-base-path/tutorials/learn.nix
|
||||
|
||||
# Ein Pfad muss mindestens einen Schrägstrich enthalten. Ein Pfad für eine
|
||||
# Ein Pfad muss mindestens einen Schrägstrich enthalten. Ein Pfad für eine
|
||||
# Datei im selben Verzeichnis benötigt ein ./ Präfix.
|
||||
./learn.nix
|
||||
#=> /the-base-path/learn.nix
|
||||
@ -238,7 +238,7 @@ with builtins; [
|
||||
#=> { d = 2; e = 3; }
|
||||
|
||||
# Die Nachkommen eines Attributs können in diesem Feld nicht zugeordnet werden, wenn
|
||||
# das Attribut selbst nicht zugewiesen wurde.
|
||||
# das Attribut selbst nicht zugewiesen wurde.
|
||||
{
|
||||
a = { b = 1; };
|
||||
a.c = 2;
|
||||
@ -261,9 +261,9 @@ with builtins; [
|
||||
#=> 7
|
||||
|
||||
# Die erste Linie diese Tutorials startet mit "with builtins;",
|
||||
# weil builtins ein Set mit allen eingebauten
|
||||
# weil builtins ein Set mit allen eingebauten
|
||||
# Funktionen (length, head, tail, filter, etc.) umfasst.
|
||||
# Das erspart uns beispielsweise "builtins.length" zu schreiben,
|
||||
# Das erspart uns beispielsweise "builtins.length" zu schreiben,
|
||||
# anstatt nur "length".
|
||||
|
||||
|
||||
@ -305,7 +305,7 @@ with builtins; [
|
||||
(tryEval (abort "foo"))
|
||||
#=> error: evaluation aborted with the following error message: ‘foo’
|
||||
|
||||
# `assert` evaluiert zu dem gegebenen Wert, wenn die Bedingung wahr ist, sonst
|
||||
# `assert` evaluiert zu dem gegebenen Wert, wenn die Bedingung wahr ist, sonst
|
||||
# löst es eine abfangbare Exception aus.
|
||||
(assert 1 < 2; 42)
|
||||
#=> 42
|
||||
@ -319,7 +319,7 @@ with builtins; [
|
||||
#=========================================
|
||||
|
||||
# Da die Wiederholbarkeit von Builds für den Nix Packetmanager entscheidend ist,
|
||||
# werden in der Nix Sprache reine funktionale Elemente betont. Es gibt aber ein paar
|
||||
# werden in der Nix Sprache reine funktionale Elemente betont. Es gibt aber ein paar
|
||||
# unreine Elemente.
|
||||
# Du kannst auf Umgebungsvariablen verweisen.
|
||||
(getEnv "HOME")
|
||||
@ -355,4 +355,4 @@ with builtins; [
|
||||
(https://medium.com/@MrJamesFisher/nix-by-example-a0063a1a4c55)
|
||||
|
||||
* [Susan Potter - Nix Cookbook - Nix By Example]
|
||||
(http://funops.co/nix-cookbook/nix-by-example/)
|
||||
(https://ops.functionalalgebra.com/nix-by-example/)
|
||||
|
479
fr-fr/elixir-fr.html.markdown
Normal file
479
fr-fr/elixir-fr.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,479 @@
|
||||
---
|
||||
language: elixir
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Joao Marques", "http://github.com/mrshankly"]
|
||||
- ["Dzianis Dashkevich", "https://github.com/dskecse"]
|
||||
- ["Ryan Plant", "https://github.com/ryanplant-au"]
|
||||
- ["Ev Bogdanov", "https://github.com/evbogdanov"]
|
||||
translator:
|
||||
- ["Timothé Pardieu", "https://github.com/timprd"]
|
||||
filename: learnelixir-fr.ex
|
||||
lang: fr-fr
|
||||
---
|
||||
Elixir est un langage de programmation fonctionnel moderne reposant sur la machine virtuelle BEAM, qui héberge aussi Erlang.
|
||||
Il est totalement compatible avec Erlang mais dispose d'une syntaxe plus agréable et apporte de nouvelles fonctionnalités.
|
||||
|
||||
|
||||
```elixir
|
||||
|
||||
# Un commentaire simple sur une seule ligne commence par un dièse.
|
||||
|
||||
# Il n'y a pas de commentaire multi-ligne,
|
||||
# Mais il est possible de les empiler comme ici.
|
||||
|
||||
# La commande `iex` permet de lancer le shell Elixir.
|
||||
# La commande `elixirc` permet de compiler vos modules.
|
||||
|
||||
# Les deux devraient être dans votre path si vous avez installé Elixir correctement.
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Types basiques
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Il y a les nombres
|
||||
3 # Integer
|
||||
0x1F # Integer
|
||||
3.0 # Float
|
||||
|
||||
# Les atomes, des littéraux, qui sont des constantes avec comme valeur leur nom.
|
||||
# Ils commencent par `:`.
|
||||
|
||||
:hello # atom
|
||||
|
||||
# Il existe également des n-uplets dont les valeurs sont stockés de manière contiguë
|
||||
# en mémoire.
|
||||
|
||||
{1,2,3} # tuple
|
||||
|
||||
# Il est possible d'accéder à un element d'un tuple avec la fonction
|
||||
# `elem`:
|
||||
elem({1, 2, 3}, 0) #=> 1
|
||||
|
||||
# Les listes sont implémentées sous forme de listes chainées.
|
||||
[1,2,3] # list
|
||||
|
||||
# La tête et le reste d'une liste peuvent être récupérés comme cela :
|
||||
[head | tail] = [1,2,3]
|
||||
head #=> 1
|
||||
tail #=> [2,3]
|
||||
|
||||
# En Elixir, comme en Erlang, le `=` dénote un 'pattern matching'
|
||||
# (Filtrage par motif) et non une affectation.
|
||||
# Cela signifie que la partie de gauche (pattern) est comparé (match) à
|
||||
# la partie de droite.
|
||||
|
||||
|
||||
# Une erreur sera lancée si aucun model (match) est trouvé.
|
||||
# Dans cet exemple les tuples ont des tailles différentes
|
||||
# {a, b, c} = {1, 2} #=> ** (MatchError) no match of right hand side value: {1,2}
|
||||
|
||||
# Il y a aussi les binaires
|
||||
<<1,2,3>> # binary
|
||||
|
||||
# Chaine de caractères et liste de caractères
|
||||
"hello" # string
|
||||
'hello' # char list
|
||||
|
||||
# Chaine de caractères sur plusieurs lignes
|
||||
"""
|
||||
Je suis une chaine de caractères
|
||||
sur plusieurs lignes.
|
||||
"""
|
||||
#=> "Je suis une chaine de caractères\nsur plusieurs lignes.\n"
|
||||
|
||||
# Les chaines de caractères sont encodées en UTF-8 :
|
||||
"héllò" #=> "héllò"
|
||||
|
||||
# Les chaines de caractères sont des binaires tandis que
|
||||
# les listes de caractères sont des listes.
|
||||
<<?a, ?b, ?c>> #=> "abc"
|
||||
[?a, ?b, ?c] #=> 'abc'
|
||||
|
||||
# `?a` en Elixir retourne le code ASCII (Integer) de la lettre `a`
|
||||
?a #=> 97
|
||||
|
||||
# Pour concaténer des listes il faut utiliser `++`, et `<>` pour les
|
||||
# binaires
|
||||
[1,2,3] ++ [4,5] #=> [1,2,3,4,5]
|
||||
'hello ' ++ 'world' #=> 'hello world'
|
||||
|
||||
<<1,2,3>> <> <<4,5>> #=> <<1,2,3,4,5>>
|
||||
"hello " <> "world" #=> "hello world"
|
||||
|
||||
# Les intervalles sont représentés de cette sorte `début..fin`
|
||||
# (tout deux inclusifs)
|
||||
1..10 #=> 1..10
|
||||
bas..haut = 1..10 # Possibilité d'utiliser le pattern matching sur les intervalles aussi.
|
||||
[bas, haut] #=> [1, 10]
|
||||
|
||||
# Les Maps (Tableau associatif) sont des paires clée - valeur
|
||||
genders = %{"david" => "male", "gillian" => "female"}
|
||||
genders["david"] #=> "male"
|
||||
|
||||
# Les maps avec des atomes peuvent être utilisés comme cela
|
||||
genders = %{david: "male", gillian: "female"}
|
||||
genders.gillian #=> "female"
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Operateurs
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Mathématiques
|
||||
1 + 1 #=> 2
|
||||
10 - 5 #=> 5
|
||||
5 * 2 #=> 10
|
||||
10 / 2 #=> 5.0
|
||||
|
||||
# En Elixir l'opérateur `/` retourne toujours un Float (virgule flottante).
|
||||
|
||||
# Pour faire une division avec entier il faut utiliser `div`
|
||||
div(10, 2) #=> 5
|
||||
|
||||
# Pour obtenir le reste de la division il faut utiliser `rem`
|
||||
rem(10, 3) #=> 1
|
||||
|
||||
# Il y a aussi les opérateurs booléen: `or`, `and` et `not`.
|
||||
# Ces opérateurs attendent un booléen en premier argument.
|
||||
true and true #=> true
|
||||
false or true #=> true
|
||||
# 1 and true
|
||||
#=> ** (BadBooleanError) expected a booléens on left-side of "and", got: 1
|
||||
|
||||
# Elixir fournit aussi `||`, `&&` et `!` qui acceptent des arguments de
|
||||
# tout type.
|
||||
# Chaque valeur sauf `false` et `nil` seront évalués à vrai (true).
|
||||
1 || true #=> 1
|
||||
false && 1 #=> false
|
||||
nil && 20 #=> nil
|
||||
!true #=> false
|
||||
|
||||
# Pour les comparaisons il y a : `==`, `!=`, `===`, `!==`, `<=`, `>=`, `<` et `>`
|
||||
1 == 1 #=> true
|
||||
1 != 1 #=> false
|
||||
1 < 2 #=> true
|
||||
|
||||
# `===` et `!==` sont plus stricts en comparant les Integers (entiers)
|
||||
# et les Floats (nombres à virgules) :
|
||||
1 == 1.0 #=> true
|
||||
1 === 1.0 #=> false
|
||||
|
||||
# On peut aussi comparer deux types de données différents :
|
||||
1 < :hello #=> true
|
||||
|
||||
# L'ordre est défini de la sorte :
|
||||
# number < atom < reference < functions < port < pid < tuple < list < bit string
|
||||
|
||||
# Pour citer Joe Armstrong : "The actual order is not important,
|
||||
# but that a total ordering is well defined is important."
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Structure de contrôle
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Condition avec `if` (si)
|
||||
if false do
|
||||
"Cela ne sera pas vu"
|
||||
else
|
||||
"Cela le sera"
|
||||
end
|
||||
|
||||
# Condition avec `unless` (sauf).
|
||||
# Il correspond à la négation d'un `if` (si)
|
||||
unless true do
|
||||
"Cela ne sera pas vu"
|
||||
else
|
||||
"Cela le sera"
|
||||
end
|
||||
|
||||
# Beaucoup de structures en Elixir se basent sur le pattern matching.
|
||||
# `case` permet de comparer une valeur à plusieurs modèles:
|
||||
case {:one, :two} do
|
||||
{:four, :five} ->
|
||||
"Ne match pas"
|
||||
{:one, x} ->
|
||||
"Match et lie `x` à `:two` dans ce cas"
|
||||
_ ->
|
||||
"Match toutes les valeurs"
|
||||
end
|
||||
|
||||
# Il est commun de lier la valeur à `_` si on ne l'utilise pas.
|
||||
# Par exemple, si seulement la tête d'une liste nous intéresse:
|
||||
[head | _] = [1,2,3]
|
||||
head #=> 1
|
||||
|
||||
# Pour plus de lisibilité, ce procédé est utilisé:
|
||||
[head | _tail] = [:a, :b, :c]
|
||||
head #=> :a
|
||||
|
||||
# `cond` permet de vérifier plusieurs conditions à la fois.
|
||||
# Il est conseillé d'utiliser `cond` plutôt que des `if` imbriqués.
|
||||
cond do
|
||||
1 + 1 == 3 ->
|
||||
"Je ne serai pas vu"
|
||||
2 * 5 == 12 ->
|
||||
"Moi non plus"
|
||||
1 + 2 == 3 ->
|
||||
"Mais moi oui"
|
||||
end
|
||||
|
||||
# Il est commun d'attribuer la dernière condition à true (vrai), qui
|
||||
# matchera toujours.
|
||||
cond do
|
||||
1 + 1 == 3 ->
|
||||
"Je ne serai pas vu"
|
||||
2 * 5 == 12 ->
|
||||
"Moi non plus"
|
||||
true ->
|
||||
"Mais moi oui (représente un else)"
|
||||
end
|
||||
|
||||
# `try/catch` est utilisé pour attraper les valeurs rejetées.
|
||||
# Il supporte aussi un
|
||||
# `after` qui est appelé autant si une valeur est jetée ou non.
|
||||
try do
|
||||
throw(:hello)
|
||||
catch
|
||||
message -> "Message : #{message}."
|
||||
after
|
||||
IO.puts("Je suis la clause after (après).")
|
||||
end
|
||||
#=> Je suis la clause after (après).
|
||||
# "Message : :hello"
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Modules et Fonctions
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Fonctions anonymes (notez le point).
|
||||
square = fn(x) -> x * x end
|
||||
square.(5) #=> 25
|
||||
|
||||
# Les fonctions anonymes acceptent aussi de nombreuses clauses et guards (gardes).
|
||||
# Les guards permettent d'affiner le pattern matching,
|
||||
# ils sont indiqués par le mot-clef `when` :
|
||||
f = fn
|
||||
x, y when x > 0 -> x + y
|
||||
x, y -> x * y
|
||||
end
|
||||
|
||||
f.(1, 3) #=> 4
|
||||
f.(-1, 3) #=> -3
|
||||
|
||||
# Elixir propose aussi de nombreuses fonctions internes.
|
||||
is_number(10) #=> true
|
||||
is_list("hello") #=> false
|
||||
elem({1,2,3}, 0) #=> 1
|
||||
|
||||
# Il est possible de grouper plusieurs fonctions dans un module.
|
||||
# Dans un module, les fonctions sont définies par `def`
|
||||
defmodule Math do
|
||||
def sum(a, b) do
|
||||
a + b
|
||||
end
|
||||
|
||||
def square(x) do
|
||||
x * x
|
||||
end
|
||||
end
|
||||
|
||||
Math.sum(1, 2) #=> 3
|
||||
Math.square(3) #=> 9
|
||||
|
||||
# Pour compiler notre module `Math`,
|
||||
# il faut le sauvegarder en tant que `math.ex` et utiliser `elixirc`.
|
||||
# Executez ainsi `elixirc math.ex` dans le terminal.
|
||||
|
||||
# Au sein d'un module, nous pouvons définir les fonctions avec `def`
|
||||
# et `defp` pour les fonctions privées.
|
||||
# Une fonction définie par `def` est disponible dans les autres
|
||||
# modules. Une fonction privée est disponible localement seulement.
|
||||
defmodule PrivateMath do
|
||||
def sum(a, b) do
|
||||
do_sum(a, b)
|
||||
end
|
||||
|
||||
defp do_sum(a, b) do
|
||||
a + b
|
||||
end
|
||||
end
|
||||
|
||||
PrivateMath.sum(1, 2) #=> 3
|
||||
# PrivateMath.do_sum(1, 2) #=> ** (UndefinedFunctionError)
|
||||
|
||||
# La déclaration de fonction supporte également les guards (gardes)
|
||||
# et les clauses.
|
||||
# Quand une fonction avec plusieurs clauses est appelée,
|
||||
# la première fonction dont la clause est satisfaite par les arguments sera appelée.
|
||||
# Exemple: le code `area({:circle, 3})` appelle la deuxième fonction definie plus bas,
|
||||
# et non la première car ses arguments correspondent à la signature de cette dernière:
|
||||
defmodule Geometry do
|
||||
def area({:rectangle, w, h}) do
|
||||
w * h
|
||||
end
|
||||
|
||||
def area({:circle, r}) when is_number(r) do
|
||||
3.14 * r * r
|
||||
end
|
||||
end
|
||||
|
||||
Geometry.area({:rectangle, 2, 3}) #=> 6
|
||||
Geometry.area({:circle, 3}) #=> 28.25999999999999801048
|
||||
# Geometry.area({:circle, "not_a_number"})
|
||||
#=> ** (FunctionClauseError) no function clause matching in Geometry.area/1
|
||||
|
||||
# En raison de l'immutabilité, la récursivité est une grande partie
|
||||
# d'Elixir
|
||||
defmodule Recursion do
|
||||
def sum_list([head | tail], acc) do
|
||||
sum_list(tail, acc + head)
|
||||
end
|
||||
|
||||
def sum_list([], acc) do
|
||||
acc
|
||||
end
|
||||
end
|
||||
|
||||
Recursion.sum_list([1,2,3], 0) #=> 6
|
||||
|
||||
# Les modules Elixir supportent des attributs internes,
|
||||
# ceux-ci peuvent aussi être personnalisés.
|
||||
defmodule MyMod do
|
||||
@moduledoc """
|
||||
This is a built-in attribute on a example module.
|
||||
"""
|
||||
|
||||
@my_data 100 # Attribut personnel.
|
||||
IO.inspect(@my_data) #=> 100
|
||||
end
|
||||
|
||||
# L'opérateur pipe (|>) permet de passer la sortie d'une expression
|
||||
# en premier paramètre d'une fonction.
|
||||
|
||||
Range.new(1,10)
|
||||
|> Enum.map(fn x -> x * x end)
|
||||
|> Enum.filter(fn x -> rem(x, 2) == 0 end)
|
||||
#=> [4, 16, 36, 64, 100]
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Structs et Exceptions
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Les Structs sont des extensions des Maps.
|
||||
# Apportant en plus les valeurs par defaut, le polymorphisme et
|
||||
# la vérification à la compilation dans Elixir.
|
||||
defmodule Person do
|
||||
defstruct name: nil, age: 0, height: 0
|
||||
end
|
||||
|
||||
jean_info = %Person{ name: "Jean", age: 30, height: 180 }
|
||||
#=> %Person{age: 30, height: 180, name: "Jean"}
|
||||
|
||||
# Access the value of name
|
||||
jean_info.name #=> "Jean"
|
||||
|
||||
# Update the value of age
|
||||
older_jean_info = %{ jean_info | age: 31 }
|
||||
#=> %Person{age: 31, height: 180, name: "Jean"}
|
||||
|
||||
# Le bloc `try` avec le mot-clef `rescue` est utilisé pour gérer les exceptions
|
||||
try do
|
||||
raise "some error"
|
||||
rescue
|
||||
RuntimeError -> "rescued a runtime error"
|
||||
_error -> "this will rescue any error"
|
||||
end
|
||||
#=> "rescued a runtime error"
|
||||
|
||||
# Chaque exception possède un message
|
||||
try do
|
||||
raise "some error"
|
||||
rescue
|
||||
x in [RuntimeError] ->
|
||||
x.message
|
||||
end
|
||||
#=> "some error"
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Concurrence
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Elixir se repose sur le modèle d'acteur pour gérer la concurrence.
|
||||
# Pour écrire un programme concurrent en Elixir il faut trois
|
||||
# primitives: spawning processes (création), sending messages (envoi)
|
||||
# et receiving messages (réception).
|
||||
|
||||
# Pour débuter un nouveau processus, il faut utiliser
|
||||
# la fonction `spawn` qui prend en argument une fonction.
|
||||
f = fn -> 2 * 2 end #=> #Function<erl_eval.20.80484245>
|
||||
spawn(f) #=> #PID<0.40.0>
|
||||
|
||||
# `spawn` retourn un pid (identifiant de processus), il est possible
|
||||
# d'utiliser ce pid pour envoyer un message au processus.
|
||||
# Pour faire parvenir le message il faut utiliser l'opérateur `send`.
|
||||
# Pour que cela soit utile il faut être capable de recevoir les
|
||||
# messages.
|
||||
# Cela est possible grâce au mechanisme de `receive`:
|
||||
|
||||
# Le bloc `receive do` est utilisé pour écouter les messages et les traiter
|
||||
# au moment de la réception. Un bloc `receive do` pourra traiter un seul
|
||||
# message reçu.
|
||||
# Pour traiter plusieurs messages, une fonction avec un bloc `receive do`
|
||||
# doit s'appeler elle-même récursivement.
|
||||
|
||||
defmodule Geometry do
|
||||
def area_loop do
|
||||
receive do
|
||||
{:rectangle, w, h} ->
|
||||
IO.puts("Area = #{w * h}")
|
||||
area_loop()
|
||||
{:circle, r} ->
|
||||
IO.puts("Area = #{3.14 * r * r}")
|
||||
area_loop()
|
||||
end
|
||||
end
|
||||
end
|
||||
|
||||
# Ceci compile le module et créer un processus qui évalue dans le terminal `area_loop`
|
||||
pid = spawn(fn -> Geometry.area_loop() end) #=> #PID<0.40.0>
|
||||
# Alternativement
|
||||
pid = spawn(Geometry, :area_loop, [])
|
||||
|
||||
# On envoi un message au `pid` qui correspond à la régle de réception.
|
||||
send pid, {:rectangle, 2, 3}
|
||||
#=> Area = 6
|
||||
# {:rectangle,2,3}
|
||||
|
||||
send pid, {:circle, 2}
|
||||
#=> Area = 12.56000000000000049738
|
||||
# {:circle,2}
|
||||
|
||||
# Le shell est aussi un processus, il est possible d'utiliser `self`
|
||||
# pour obtenir le pid du processus courant.
|
||||
self() #=> #PID<0.27.0>
|
||||
|
||||
## ---------------------------
|
||||
## -- Agents
|
||||
## ---------------------------
|
||||
|
||||
# Un agent est un processus qui garde les traces des valeurs modifiées.
|
||||
|
||||
# Pour créer un agent on utilise `Agent.start_link` avec une fonction.
|
||||
# L'état initial de l'agent sera ce que la fonction retourne
|
||||
{ok, my_agent} = Agent.start_link(fn -> ["red", "green"] end)
|
||||
|
||||
# `Agent.get` prend un nom d'agent et une fonction (`fn`).
|
||||
# Qu'importe ce que cette `fn` retourne, l'état sera ce qui est retourné.
|
||||
Agent.get(my_agent, fn colors -> colors end) #=> ["red", "green"]
|
||||
|
||||
# Modification de l'état de l'agent
|
||||
Agent.update(my_agent, fn colors -> ["blue" | colors] end)
|
||||
```
|
||||
|
||||
## Références
|
||||
|
||||
* [Guide de debut](http://elixir-lang.org/getting-started/introduction.html) depuis le site [Elixir](http://elixir-lang.org)
|
||||
* [Documentation Elixir ](https://elixir-lang.org/docs.html)
|
||||
* ["Programming Elixir"](https://pragprog.com/book/elixir/programming-elixir) de Dave Thomas
|
||||
* [Elixir Cheat Sheet](http://media.pragprog.com/titles/elixir/ElixirCheat.pdf)
|
||||
* ["Learn You Some Erlang for Great Good!"](http://learnyousomeerlang.com/) de Fred Hebert
|
||||
* ["Programming Erlang: Software for a Concurrent World"](https://pragprog.com/book/jaerlang2/programming-erlang) de Joe Armstrong
|
@ -6,8 +6,8 @@ contributors:
|
||||
- ["Dan Korostelev", "https://github.com/nadako/"]
|
||||
---
|
||||
|
||||
Haxe is a web-oriented language that provides platform support for C++, C#,
|
||||
Swf/ActionScript, Javascript, Java, PHP, Python, Lua, HashLink, and Neko byte code
|
||||
[Haxe](https://haxe.org/) is a general-purpose language that provides platform support for C++, C#,
|
||||
Swf/ActionScript, JavaScript, Java, PHP, Python, Lua, HashLink, and Neko bytecode
|
||||
(the latter two being also written by the Haxe author). Note that this guide is for
|
||||
Haxe version 3. Some of the guide may be applicable to older versions, but it is
|
||||
recommended to use other references.
|
||||
@ -189,7 +189,7 @@ class LearnHaxe3 {
|
||||
trace(m.get('bar') + " is the value for m.get('bar')");
|
||||
trace(m['bar'] + " is the value for m['bar']");
|
||||
|
||||
var m2 = ['foo' => 4, 'baz' => 6]; // Alternative map syntax
|
||||
var m2 = ['foo' => 4, 'baz' => 6]; // Alternative map syntax
|
||||
trace(m2 + " is the value for m2");
|
||||
|
||||
// Remember, you can use type inference. The Haxe compiler will
|
||||
@ -234,10 +234,9 @@ class LearnHaxe3 {
|
||||
^ Bitwise exclusive OR
|
||||
| Bitwise inclusive OR
|
||||
*/
|
||||
|
||||
// increments
|
||||
|
||||
var i = 0;
|
||||
trace("Increments and decrements");
|
||||
trace("Pre-/Post- Increments and Decrements");
|
||||
trace(i++); // i = 1. Post-Increment
|
||||
trace(++i); // i = 2. Pre-Increment
|
||||
trace(i--); // i = 1. Post-Decrement
|
||||
@ -287,7 +286,7 @@ class LearnHaxe3 {
|
||||
}
|
||||
|
||||
// do-while loop
|
||||
var l = 0;
|
||||
var l = 0;
|
||||
do {
|
||||
trace("do statement always runs at least once");
|
||||
} while (l > 0);
|
||||
@ -338,7 +337,7 @@ class LearnHaxe3 {
|
||||
*/
|
||||
var my_dog_name = "fido";
|
||||
var favorite_thing = "";
|
||||
switch(my_dog_name) {
|
||||
switch (my_dog_name) {
|
||||
case "fido" : favorite_thing = "bone";
|
||||
case "rex" : favorite_thing = "shoe";
|
||||
case "spot" : favorite_thing = "tennis ball";
|
||||
@ -366,7 +365,7 @@ class LearnHaxe3 {
|
||||
|
||||
trace("k equals ", k); // outputs 10
|
||||
|
||||
var other_favorite_thing = switch(my_dog_name) {
|
||||
var other_favorite_thing = switch (my_dog_name) {
|
||||
case "fido" : "teddy";
|
||||
case "rex" : "stick";
|
||||
case "spot" : "football";
|
||||
@ -559,7 +558,7 @@ class SimpleEnumTest {
|
||||
// You can specify the "full" name,
|
||||
var e_explicit:SimpleEnum = SimpleEnum.Foo;
|
||||
var e = Foo; // but inference will work as well.
|
||||
switch(e) {
|
||||
switch (e) {
|
||||
case Foo: trace("e was Foo");
|
||||
case Bar: trace("e was Bar");
|
||||
case Baz: trace("e was Baz"); // comment this line to throw an error.
|
||||
@ -572,7 +571,7 @@ class SimpleEnumTest {
|
||||
|
||||
You can also specify a default for enum switches as well:
|
||||
*/
|
||||
switch(e) {
|
||||
switch (e) {
|
||||
case Foo: trace("e was Foo again");
|
||||
default : trace("default works here too");
|
||||
}
|
||||
@ -595,21 +594,21 @@ class ComplexEnumTest {
|
||||
var e1:ComplexEnum = IntEnum(4); // specifying the enum parameter
|
||||
// Now we can switch on the enum, as well as extract any parameters
|
||||
// it might have had.
|
||||
switch(e1) {
|
||||
switch (e1) {
|
||||
case IntEnum(x) : trace('$x was the parameter passed to e1');
|
||||
default: trace("Shouldn't be printed");
|
||||
}
|
||||
|
||||
// another parameter here that is itself an enum... an enum enum?
|
||||
var e2 = SimpleEnumEnum(Foo);
|
||||
switch(e2){
|
||||
switch (e2){
|
||||
case SimpleEnumEnum(s): trace('$s was the parameter passed to e2');
|
||||
default: trace("Shouldn't be printed");
|
||||
}
|
||||
|
||||
// enums all the way down
|
||||
var e3 = ComplexEnumEnum(ComplexEnumEnum(MultiEnum(4, 'hi', 4.3)));
|
||||
switch(e3) {
|
||||
switch (e3) {
|
||||
// You can look for certain nested enums by specifying them
|
||||
// explicitly:
|
||||
case ComplexEnumEnum(ComplexEnumEnum(MultiEnum(i,j,k))) : {
|
||||
@ -668,7 +667,7 @@ class TypedefsAndStructuralTypes {
|
||||
|
||||
That would give us a single "Surface" type to work with across
|
||||
all of those platforms.
|
||||
*/
|
||||
*/
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
@ -700,8 +699,7 @@ class UsingExample {
|
||||
instance, and the compiler still generates code equivalent to a
|
||||
static method.
|
||||
*/
|
||||
}
|
||||
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
```
|
||||
|
@ -586,6 +586,48 @@ if (Object.create === undefined){ // don't overwrite it if it exists
|
||||
return new Constructor();
|
||||
};
|
||||
}
|
||||
|
||||
// ES6 Additions
|
||||
|
||||
// The "let" keyword allows you to define variables in a lexical scope,
|
||||
// as opposed to a block scope like the var keyword does.
|
||||
let name = "Billy";
|
||||
|
||||
// Variables defined with let can be reassigned new values.
|
||||
name = "William";
|
||||
|
||||
// The "const" keyword allows you to define a variable in a lexical scope
|
||||
// like with let, but you cannot reassign the value once one has been assigned.
|
||||
|
||||
const pi = 3.14;
|
||||
|
||||
pi = 4.13; // You cannot do this.
|
||||
|
||||
// There is a new syntax for functions in ES6 known as "lambda syntax".
|
||||
// This allows functions to be defined in a lexical scope like with variables
|
||||
// defined by const and let.
|
||||
|
||||
const isEven = (number) => {
|
||||
return number % 2 === 0;
|
||||
};
|
||||
|
||||
isEven(7); // false
|
||||
|
||||
// The "equivalent" of this function in the traditional syntax would look like this:
|
||||
|
||||
function isEven(number) {
|
||||
return number % 2 === 0;
|
||||
};
|
||||
|
||||
// I put the word "equivalent" in double quotes because a function defined
|
||||
// using the lambda syntax cannnot be called before the definition.
|
||||
// The following is an example of invalid usage:
|
||||
|
||||
add(1, 8);
|
||||
|
||||
const add = (firstNumber, secondNumber) => {
|
||||
return firstNumber + secondNumber;
|
||||
};
|
||||
```
|
||||
|
||||
## Further Reading
|
||||
|
91
lsf/lambda-calculus-lsf.html.markdown
Normal file
91
lsf/lambda-calculus-lsf.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,91 @@
|
||||
---
|
||||
category: Algorithms & Data Structures
|
||||
name: Lambda Calculus
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Max Sun", "http://github.com/maxsun"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Victore Leve", "https://github.com/AcProIL"]
|
||||
lang: lsf
|
||||
---
|
||||
|
||||
# Calculo λ
|
||||
|
||||
Calculo lambda, creato principto per Alonzo Church, es lingua de programmatura
|
||||
computatro maximo parvo. Quamquam non habe numero, serie de charactere vel ullo
|
||||
typo de data non functionale, id pote repraesenta omne machina de Turing.
|
||||
|
||||
Tres elemento compone calculo lambda: **quantitate variabile** (q.v.),
|
||||
**functione** et **applicatione**.
|
||||
|
||||
| Elemento | Syntaxe | Exemplo |
|
||||
|----------------------|-----------------------------------|-----------|
|
||||
| Quantitate variabile | `<nomine>` | `x` |
|
||||
| Functione | `λ<parametro>.<corpore>` | `λx.x` |
|
||||
| Applicatione | `<functione><q.v. aut functione>` | `(λx.x)a` |
|
||||
|
||||
Functione fundamentale es identitate: `λx.x` cum argumento primo `x` et cum
|
||||
corpore secundo `x`. In mathematica, nos scribe `id: x↦x`.
|
||||
|
||||
## Quantitate variabile libero et ligato
|
||||
|
||||
* In functione praecedente, `x` es q.v. ligato nam id es et in copore et
|
||||
argumento.
|
||||
* In `λx.y`, `y` es q.v. libero nam non es declarato ante.
|
||||
|
||||
## Valutatione
|
||||
|
||||
Valutatione es facto per reductione beta (reductione β) que es essentialiter
|
||||
substitutione lexicale.
|
||||
|
||||
Dum valutatione de formula `(λx.x)a`, nos substitue omne evento de `x` in
|
||||
corpore de functione pro `a`.
|
||||
|
||||
* `(λx.x)a` vale `a`
|
||||
* `(λx.y)a` vale `y`
|
||||
|
||||
Pote etiam crea functione de ordine supero: `(λx.(λy.x))a` vale `λy.a`.
|
||||
|
||||
Etsi calculo lambda solo tracta functione de uno parametro, nos pote crea
|
||||
functione cum plure argumento utente methodo de Curry: `λx.(λy.(λz.xyz))`
|
||||
es scriptura informatica de formula mathematico `f: x, y, z ↦ x(y(z)))`.
|
||||
|
||||
Ergo, interdum, nos ute `λxy.<corpore>` pro `λx.λy.<corpore>`.
|
||||
|
||||
## Arithmetica
|
||||
|
||||
### Logica de Boole
|
||||
|
||||
Es nec numero nec booleano in calculo lambda.
|
||||
|
||||
* «vero» es `v = λx.λy.x`
|
||||
* «falso» es `f = λx.λy.y`
|
||||
|
||||
Primo, nos pote defini functione «si t tunc a alio b» per `si = λtab.tab`.
|
||||
Si `t` es vero, valutatione da `(λxy.x) a b` id es `a`. Similiter si `t` es
|
||||
falso, nos obtine `b`.
|
||||
|
||||
Secundo, nos pote defini operatore de logica:
|
||||
|
||||
* «a et b» es `et = λa.λb.si a b f`
|
||||
* «a vel b» es `vel = λa.λb.si a t b`
|
||||
* «non a» es `non = λa.si a f t`
|
||||
|
||||
### Numeros
|
||||
|
||||
Nos pone:
|
||||
|
||||
* `0 = λf.λx.x` (`0: f↦id`)
|
||||
* `1 = λf.λx.f x` (`1: f↦f`)
|
||||
* `2 = λf.λx.f(f x)` (`2: f↦f⚬f`)
|
||||
|
||||
Cum mente generale, successore de numero `n` es `S n = λf.λx.f((n f) x)`
|
||||
(`n+1: f↦f⚬fⁿ`). Id es **`n` est functione que da `fⁿ` ex functione `f`**.
|
||||
|
||||
Postremo additione es `λab.(a S)b`
|
||||
|
||||
## Ut progrede
|
||||
|
||||
### In lingua anglo
|
||||
|
||||
1. [A Tutorial Introduction to the Lambda Calculus](http://www.inf.fu-berlin.de/lehre/WS03/alpi/lambda.pdf) per Raúl Roja
|
||||
2. [The Lambda Calculus](http://www.cs.cornell.edu/courses/cs3110/2008fa/recitations/rec26.html), CS 312 Recitation 26
|
146
lsf/latex-lsf.html.markdown
Normal file
146
lsf/latex-lsf.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,146 @@
|
||||
---
|
||||
language: latex
|
||||
lang: lsf
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Chaitanya Krishna Ande", "http://icymist.github.io"]
|
||||
- ["Colton Kohnke", "http://github.com/voltnor"]
|
||||
- ["Sricharan Chiruvolu", "http://sricharan.xyz"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Victore Leve", "https://github.com/AcProIL"]
|
||||
filename: learn-latex-lsf.tex
|
||||
---
|
||||
|
||||
```tex
|
||||
% Solo existe commentario monolinea, illo incipe cum charactere %
|
||||
|
||||
% LaTeX non es sicut MS Word aut OpenOffice: que scribe non es que obtine.
|
||||
% Primo, scribe imperio (que semper incipe cum \) et secundo programma crea
|
||||
% lima.
|
||||
|
||||
% Nos defini typo de document (id es articulo aut libro aut libello etc.).
|
||||
% Optione muta quomodo programma age, per exemplo altore de littera.
|
||||
\documentclass[12pt]{article}
|
||||
|
||||
% Deinde nos lista paccettos que nos vol ute. Es classe de imperio que alio
|
||||
% utatore e scribe. Pote muta funda, geometria de pagina, etc. vel adde
|
||||
% functionnalitate.
|
||||
\usepackage{euler}
|
||||
\usepackage{graphicx}
|
||||
|
||||
% Ultimo statione ante scribe documento es metadata id es titulo, auctore et
|
||||
% tempore. Charactere ~ es spatio que non pote es secato.
|
||||
\title{Disce LaTeX in~Y Minutos!}
|
||||
\author{Chaitanya Krishna Ande, Colton Kohnke \& Sricharan Chiruvolu}
|
||||
\date{\today}
|
||||
|
||||
% Principio de documento
|
||||
\begin{document}
|
||||
\maketitle % Nos vol adfige metadata.
|
||||
|
||||
% Saepe nos adde breviario us describe texto.
|
||||
\begin{abstract}
|
||||
Hic es exmplo de documento sibre cum lingua de LaTeX.
|
||||
\end{abstract}
|
||||
|
||||
% \section crea sectione cum titulo dato sicut sperato
|
||||
\section{Introductione}
|
||||
|
||||
Traductione de hic cursu es importante.
|
||||
|
||||
\subsection{Methodo}
|
||||
Iste parte non es utile.
|
||||
|
||||
\subsubsection{Methodo peculiare}
|
||||
% \label da nomine ad parte ut post ute imperio de referentia \ref.
|
||||
\label{subsec:metpec}
|
||||
|
||||
% Cum asteritco nos indice que nos non vol numero ante titulo de sectione.
|
||||
\section*{Me non aestima numero…}
|
||||
|
||||
…sed de Peano aut de Church.
|
||||
|
||||
\section{Listas}
|
||||
|
||||
Que me debe scribe:
|
||||
|
||||
\begin{enumerate} % `enumerate` designa lista cum numeros contra `itemize`.
|
||||
\item articulo,
|
||||
\item libro,
|
||||
\item cursu.
|
||||
\end{enumerate}
|
||||
|
||||
\section{Mathematica}
|
||||
|
||||
Methematicas ute multo programma LaTeX ut communica suo decooperito.
|
||||
Illo necessita symbolo multo instar de logica vel sagitta vel littera cum
|
||||
accento.
|
||||
|
||||
% Fornula es in linea si nos scribe inter \( et \) (aut duo $) sed magno si
|
||||
% nos ute \[ et \].
|
||||
\(\forall n\in N_0\) % pro omne n in classe N₀
|
||||
\[^{3}/_{4} = \frac{3}{4} < 1\] % ¾ < 1
|
||||
|
||||
Alphabeta graeco contine littera $\alpha$.
|
||||
|
||||
% Ut scribe equatione cum numero et nomine, existe circumiecto `equation`.
|
||||
\begin{equation}
|
||||
c^2 = a^2 + b^2
|
||||
\label{eq:pythagoras}
|
||||
\end{equation}
|
||||
|
||||
\begin{equation}
|
||||
% Summa ab 1 ad n de numeros dimidio de n(n+1)
|
||||
\sum_{i=1}^n i = \frac{n(n+1)}{2}
|
||||
\end{equation}
|
||||
|
||||
\section{Figura}
|
||||
|
||||
% Nos adde imagine `right-triangle.png` cum latitudo de quinque centimetro,
|
||||
% horizontaliter in centro et cum capite «Triangulo recto».
|
||||
\begin{figure}
|
||||
\centering
|
||||
\includegraphics[width=5cm]{right-triangle.png}
|
||||
\caption{Triangulo recto}
|
||||
\label{fig:right-triangle}
|
||||
\end{figure}
|
||||
|
||||
\subsection{Tabula}
|
||||
|
||||
\begin{table}
|
||||
\caption{Título para la tabla.}
|
||||
% Argumento de `tabular` es lineamente de columna.
|
||||
% c: centro, l: sinistra, r: destra, | linea verticale
|
||||
\begin{tabular}{c|cc}
|
||||
Numero & B & C \\
|
||||
\hline % linea horizontale
|
||||
1 & et & aut \\
|
||||
2 & atque & vel
|
||||
\end{tabular}
|
||||
\end{table}
|
||||
|
||||
\section{Stylo}
|
||||
|
||||
Texto pote es \textbf{crasso} et \textit{italico}!
|
||||
|
||||
\section{Texto puro}
|
||||
|
||||
% Circumiecto `verbatim` ignora imperio, nos saepe ute id pro monstra
|
||||
% programma.
|
||||
\begin{verbatim}
|
||||
from math import tau, e
|
||||
print(e ** tau)
|
||||
\end{verbatim}
|
||||
|
||||
\section{Et plus!}
|
||||
LaTeX habe facultate crea bibliographia, paritura, scaccarip… cum paccetto
|
||||
dedicato.
|
||||
\end{document}
|
||||
```
|
||||
|
||||
Imperio ut conge documento es `pdflatex documento` in terminale.
|
||||
|
||||
## Ut progrede
|
||||
|
||||
### In lingua anglo
|
||||
|
||||
* [LaTeX tutorial](http://www.latex-tutorial.com/) per Claudio Vellage
|
@ -7,6 +7,7 @@ contributors:
|
||||
- ["Mathias Bynens", "http://mathiasbynens.be/"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Jakub Młokosiewicz", "https://github.com/hckr"]
|
||||
- ["Mateusz Burniak", "https://gitbub.com/matbur"]
|
||||
lang: pl-pl
|
||||
|
||||
---
|
||||
@ -32,9 +33,9 @@ Oto osiem poleceń brainfucka:
|
||||
. : wyświetla wartość bieżącej komórki (w formie znaku ASCII, np. 65 = 'A')
|
||||
, : wczytuje (jeden) znak z wejścia do bieżącej komórki
|
||||
(konkretnie jego numer z tabeli ASCII)
|
||||
[ : jeśli wartość w bieżącej komórce jest rózna zero, przechodzi do
|
||||
[ : jeśli wartość w bieżącej komórce jest równa zeru, przechodzi do
|
||||
odpowiadającego ]; w przeciwnym wypdaku przechodzi do następnej instrukcji
|
||||
] : Jeśli wartość w bieżącej komórce jest rózna od zera, przechodzi do
|
||||
] : Jeśli wartość w bieżącej komórce jest równa zeru, przechodzi do
|
||||
następnej instrukcji; w przeciwnym wypdaku przechodzi do odpowiadającego [
|
||||
|
||||
[ i ] oznaczają pętlę while. Oczywiście każda pętla rozpoczęta [
|
||||
|
@ -33,7 +33,7 @@ diretamente no shell.
|
||||
# Exemplo simples de hello world:
|
||||
echo Hello World!
|
||||
|
||||
# Cada comando começa com uma nova linha, ou após um ponto virgula:
|
||||
# Cada comando começa com uma nova linha, ou após um ponto e vírgula:
|
||||
echo 'Essa é a primeira linha'; echo 'Essa é a segunda linha'
|
||||
|
||||
# A declaração de variáveis é mais ou menos assim
|
||||
@ -41,14 +41,14 @@ Variavel="Alguma string"
|
||||
|
||||
# Mas não assim:
|
||||
Variavel = "Alguma string"
|
||||
# Bash interpretará Variavel como um comando e tentará executar e lhe retornar
|
||||
# Bash interpretará Variavel como um comando e tentará executar e lhe retornará
|
||||
# um erro porque o comando não pode ser encontrado.
|
||||
|
||||
# Ou assim:
|
||||
Variavel= 'Alguma string'
|
||||
# Bash interpretará 'Alguma string' como um comando e tentará executar e lhe retornar
|
||||
# Bash interpretará 'Alguma string' como um comando e tentará executar e lhe retornará
|
||||
# um erro porque o comando não pode ser encontrado. (Nesse caso a a parte 'Variavel='
|
||||
# é vista com uma declaração de variável valida apenas para o escopo do comando 'Uma string').
|
||||
# é vista com uma declaração de variável válida apenas para o escopo do comando 'Uma string').
|
||||
|
||||
# Usando a variável:
|
||||
echo $Variavel
|
||||
@ -65,12 +65,12 @@ echo ${Variavel/Alguma/Uma}
|
||||
# Substring de uma variável
|
||||
Tamanho=7
|
||||
echo ${Variavel:0:Tamanho}
|
||||
# Isso retornará apenas os 7 primeiros caractéres da variável
|
||||
# Isso retornará apenas os 7 primeiros caracteres da variável
|
||||
|
||||
# Valor padrão de uma variável
|
||||
echo ${Foo:-"ValorPadraoSeFooNaoExistirOuEstiverVazia"}
|
||||
# Isso funciona para nulo (Foo=) e (Foo=""); zero (Foo=0) retorna 0.
|
||||
# Note que isso apenas retornar o valor padrão e não mudar o valor da variável.
|
||||
# Note que isso apenas retornará o valor padrão e não mudará o valor da variável.
|
||||
|
||||
# Variáveis internas
|
||||
# Tem algumas variáveis internas bem uteis, como
|
||||
@ -86,7 +86,7 @@ read Nome # Note que nós não precisamos declarar a variável
|
||||
echo Ola, $Nome
|
||||
|
||||
# Nós temos a estrutura if normal:
|
||||
# use 'man test' para mais infomações para as condicionais
|
||||
# use 'man test' para mais informações para as condicionais
|
||||
if [ $Nome -ne $USER ]
|
||||
then
|
||||
echo "Seu nome não é o seu username"
|
||||
@ -109,7 +109,7 @@ then
|
||||
echo "Isso vai rodar se $Nome é Daniela ou Jose."
|
||||
fi
|
||||
|
||||
# Expressões são denotadas com o seguinte formato
|
||||
# Expressões são escritas com o seguinte formato
|
||||
echo $(( 10 + 5))
|
||||
|
||||
# Diferentemente das outras linguagens de programação, bash é um shell, então ele
|
||||
@ -118,9 +118,9 @@ echo $(( 10 + 5))
|
||||
ls
|
||||
|
||||
#Esse comando tem opções que controlam sua execução
|
||||
ls -l # Lista todo arquivo e diretorio em linhas separadas
|
||||
ls -l # Lista todo arquivo e diretório em linhas separadas
|
||||
|
||||
# Os resultados do comando anterior pode ser passado para outro comando como input.
|
||||
# Os resultados do comando anterior podem ser passados para outro comando como input.
|
||||
# O comando grep filtra o input com o padrão passado. É assim que listamos apenas
|
||||
# os arquivos .txt no diretório atual:
|
||||
ls -l | grep "\.txt"
|
||||
@ -241,7 +241,7 @@ head -n 10 arquivo.txt
|
||||
sort arquivo.txt
|
||||
# reporta ou omite as linhas repetidas, com -d você as reporta
|
||||
uniq -d arquivo.txt
|
||||
# exibe apenas a primeira coluna após o caráctere ','
|
||||
# exibe apenas a primeira coluna após o caractere ','
|
||||
cut -d ',' -f 1 arquivo.txt
|
||||
# substitui todas as ocorrencias de 'okay' por 'legal' em arquivo.txt (é compativel com regex)
|
||||
sed -i 's/okay/legal/g' file.txt
|
||||
|
@ -382,3 +382,6 @@ Clojuredocs.org tem documentação com exemplos para quase todas as funções pr
|
||||
|
||||
Clojure-doc.org tem um bom número de artigos para iniciantes:
|
||||
[http://clojure-doc.org/](http://clojure-doc.org/)
|
||||
|
||||
Clojure for the Brave and True é um livro de introdução ao Clojure e possui uma versão gratuita online:
|
||||
[https://www.braveclojure.com/clojure-for-the-brave-and-true/](https://www.braveclojure.com/clojure-for-the-brave-and-true/)
|
||||
|
@ -78,15 +78,17 @@ namespace Learning.CSharp
|
||||
short fooShort = 10000;
|
||||
ushort fooUshort = 10000;
|
||||
|
||||
// Integer - 32-bit integer
|
||||
// Integer - inteiro de 32 bits
|
||||
int fooInt = 1; // (-2,147,483,648 <= int <= 2,147,483,647)
|
||||
uint fooUint = 1; // (0 <= uint <= 4,294,967,295)
|
||||
|
||||
//Números por padrão são int ou uint, dependendo do tamanho.
|
||||
|
||||
// Long - 64-bit integer
|
||||
long fooLong = 100000L; // (-9,223,372,036,854,775,808 <= long <= 9,223,372,036,854,775,807)
|
||||
ulong fooUlong = 100000L; // (0 <= ulong <= 18,446,744,073,709,551,615)
|
||||
// Numbers default to being int or uint depending on size.
|
||||
// L is used to denote that this variable value is of type long or ulong
|
||||
|
||||
// Números por padrão são int ou uint dependendo do tamanho.
|
||||
// L é usado para denotar que o valor da variável é do tipo long ou ulong.
|
||||
|
||||
// Double - Double-precision 64-bit IEEE 754 Floating Point
|
||||
double fooDouble = 123.4; // Precision: 15-16 digits
|
||||
@ -311,9 +313,10 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
// Convertendo Data Types e Typecasting
|
||||
///////////////////////////////////////
|
||||
|
||||
// Converting data
|
||||
// Convertendo dados
|
||||
|
||||
// Converter String para Integer
|
||||
|
||||
// isso vai jogar um erro FormatException quando houver falha
|
||||
int.Parse("123");//retorna uma verão em Integer da String "123"
|
||||
|
||||
@ -407,12 +410,12 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
return result;
|
||||
}
|
||||
|
||||
// You can narrow down the objects that are passed in
|
||||
// Você pode pode restringir os objetos que são passados
|
||||
public static void IterateAndPrint<T>(T toPrint) where T: IEnumerable<int>
|
||||
{
|
||||
// We can iterate, since T is a IEnumerable
|
||||
// Nos podemos iterar, desde que T seja um "IEnumerable"
|
||||
foreach (var item in toPrint)
|
||||
// Item is an int
|
||||
// Item é um inteiro
|
||||
Console.WriteLine(item.ToString());
|
||||
}
|
||||
|
||||
@ -720,9 +723,9 @@ on a new line! ""Wow!"", the masses cried";
|
||||
_speed -= decrement;
|
||||
}
|
||||
|
||||
// properties get/set values
|
||||
// when only data needs to be accessed, consider using properties.
|
||||
// properties may have either get or set, or both
|
||||
// propriedade recupera e/ou atribui valores (get/set).
|
||||
// quando os dados precisam apenas ser acessados, considere o uso de propriedades.
|
||||
// uma propriedade pode ter "get" ou "set", ou ambos.
|
||||
private bool _hasTassles; // private variable
|
||||
public bool HasTassles // public accessor
|
||||
{
|
||||
|
@ -14,15 +14,15 @@ translators:
|
||||
lang: pt-br
|
||||
---
|
||||
|
||||
Nos primeiros dias da web não havia elementos visuais, apenas texto puro. Mas com maior desenvolvimento de navegadores da web, páginas web totalmente visuais também se tornou comum.
|
||||
No início da web não havia elementos visuais, apenas texto puro. Mas com maior desenvolvimento de navegadores da web, páginas web totalmente visuais também se tornara comum.
|
||||
|
||||
CSS ajuda a manter a separação entre o conteúdo (HTML) e o look-and-feel de uma página web.
|
||||
CSS ajuda a manter a separação entre o conteúdo (HTML) e o visual de uma página web.
|
||||
|
||||
CSS permite atingir diferentes elementos em uma página HTML e atribuir diferentes propriedades visuais para eles.
|
||||
|
||||
Este guia foi escrito para CSS2, embora CSS3 está rapidamente se tornando popular.
|
||||
Este guia foi escrito para CSS2, embora CSS3 esteja rapidamente se tornando popular.
|
||||
|
||||
**NOTA:** Porque CSS produz resultados visuais, a fim de aprender, você precisa tentar de tudo em um playground CSS como [dabblet](http://dabblet.com/).
|
||||
**NOTA:** Porque CSS produz resultados visuais, a fim de aprender, você precisa treinar em um playground CSS como [dabblet](http://dabblet.com/).
|
||||
O foco principal deste artigo é sobre a sintaxe e algumas dicas gerais.
|
||||
|
||||
```css
|
||||
@ -42,7 +42,7 @@ Abaixo um elemento de exemplo:
|
||||
<div class='class1 class2' id='anID' attr='value' otherAttr='pt-br foo bar' />
|
||||
*/
|
||||
|
||||
/* Você pode direciona-lo usando uma das suas classes CSS */
|
||||
/* Você pode direcioná-lo usando uma das suas classes CSS */
|
||||
.class1 { }
|
||||
|
||||
/* ou ambas as classes! */
|
||||
@ -82,9 +82,9 @@ classe div.some [attr $ = 'ue'] {}
|
||||
/* Você pode selecionar um elemento que é filho de outro elemento */
|
||||
div.some-parent> .class-name {}
|
||||
|
||||
/* Ou um descendente de um outro elemento. As crianças são os descendentes diretos de
|
||||
seu elemento pai, apenas um nível abaixo da árvore. Pode ser qualquer descendentes
|
||||
nivelar por baixo da árvore. */
|
||||
/* Ou um descendente de um outro elemento. Os filhos são os descendentes diretos de
|
||||
seu elemento pai, apenas um nível abaixo da árvore. Pode ser quaisquer descendentes
|
||||
nivelados por baixo da árvore. */
|
||||
div.some-parent class-name {}
|
||||
|
||||
/* Atenção: o mesmo seletor sem espaço tem um outro significado.
|
||||
@ -118,7 +118,7 @@ seletor:first-child {}
|
||||
/* Qualquer elemento que é o último filho de seu pai */
|
||||
seletor:last-child {}
|
||||
|
||||
/* Assim como pseudo classes, pseudo elementos permitem que você estilo certas partes de um documento */
|
||||
/* Assim como pseudo classes, pseudo elementos permitem que você estilize certas partes de um documento */
|
||||
|
||||
/* Corresponde a um primeiro filho virtual do elemento selecionado */
|
||||
seletor::before {}
|
||||
@ -127,7 +127,7 @@ seletor::before {}
|
||||
seletor::after {}
|
||||
|
||||
/* Nos locais apropriados, um asterisco pode ser utilizado como um curinga para selecionar todos
|
||||
elemento */
|
||||
os elementos */
|
||||
* {} /* */ Todos os elementos
|
||||
.parent * {} /* */ todos os descendentes
|
||||
.parent> * {} /* */ todas as crianças
|
||||
@ -181,7 +181,7 @@ seletor {
|
||||
|
||||
## Uso
|
||||
|
||||
Guardar uma folha de estilo CSS com a extensão `.css`.
|
||||
Salvar uma folha de estilo CSS com a extensão `.css`.
|
||||
|
||||
```xml
|
||||
<!-- Você precisa incluir o arquivo css no da sua página <head>. Isto é o
|
||||
|
@ -101,7 +101,7 @@ path = shortestPath( (user)-[:KNOWS*..5]-(other) )
|
||||
Crie consultas
|
||||
---
|
||||
|
||||
Create a new node
|
||||
Crie um novo nó
|
||||
```
|
||||
CREATE (a:Person {name:"Théo Gauchoux"})
|
||||
RETURN a
|
||||
|
@ -17,7 +17,7 @@ Groovy - Uma linguagem dinâmica para a plataforma Java. [Leia mais aqui.](http:
|
||||
Prepara-se:
|
||||
|
||||
1) Instale a máquina virtual de Groovy - http://gvmtool.net/
|
||||
2) Intalse o Groovy: gvm install groovy
|
||||
2) Instale o Groovy: gvm install groovy
|
||||
3) Inicie o console groovy digitando: groovyConsole
|
||||
|
||||
*/
|
||||
|
@ -8,7 +8,7 @@ translators:
|
||||
lang: pt-br
|
||||
---
|
||||
|
||||
Julia é uma linguagem homoiconic funcional focada na computação tecnica. Ao mesmo tempo que ela tem todo o poder dos homoiconic macros, funções de primeira classe, e controle de baixo nivel, Julia é tão facil para aprender e usar quanto Python.
|
||||
Julia é uma linguagem homoicônica funcional focada na computação técnica. Ao mesmo tempo que ela tem todo o poder dos macros homoicônicos, funções de primeira classe, e controle de baixo nível, Julia é tão fácil para aprender e usar quanto Python.
|
||||
|
||||
Este tutorial é baseado no Julia 0.3.
|
||||
|
||||
|
@ -62,7 +62,7 @@ Svetlana Golubeva}
|
||||
|
||||
\newpage
|
||||
|
||||
% Muitos artigos de pesquisa possuem um resumo, e pode-se isar comandos
|
||||
% Muitos artigos de pesquisa possuem um resumo, e pode-se usar comandos
|
||||
% predefinidos para isso.
|
||||
% Isso deve aparecer em sua ordem lógica, portanto, após o topo,
|
||||
% mas antes das seções principais do corpo.
|
||||
|
@ -4,6 +4,7 @@ contributors:
|
||||
- ["Dan Turkel", "http://danturkel.com/"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Miguel Araújo", "https://github.com/miguelarauj1o"]
|
||||
- ["Monique Baptista", "https://github.com/bfmonique"]
|
||||
lang: pt-br
|
||||
filename: learnmarkdown-pt.md
|
||||
---
|
||||
@ -15,19 +16,19 @@ Dê-me feedback tanto quanto você quiser! / Sinta-se livre para a garfar (fork)
|
||||
puxar o projeto (pull request)
|
||||
|
||||
```md
|
||||
<!-- Markdown é um superconjunto do HTML, de modo que qualquer arvquivo HTML é
|
||||
um arquivo Markdown válido, isso significa que nós podemos usar elementos HTML
|
||||
<!-- Markdown é um superconjunto do HTML, de modo que qualquer arquivo HTML é
|
||||
um arquivo Markdown válido. Isso significa que nós podemos usar elementos HTML
|
||||
em Markdown, como o elemento de comentário, e eles não serão afetados pelo analisador
|
||||
de remarcação. No entanto, se você criar um elemento HTML em seu arquivo Markdown, você
|
||||
não pode usar sintaxe remarcação dentro desse conteúdo do elemento.-->
|
||||
não pode usar sintaxe de remarcação dentro desse conteúdo do elemento.-->
|
||||
|
||||
<!--Markdown também varia de implementação de um analisador para uma próxima.
|
||||
<!--A maneira como o Markdown é analisado varia de software para software.
|
||||
Este guia vai tentar esclarecer quando as características são universais, ou quando eles são
|
||||
específico para um determinado parser -->
|
||||
específico para um determinado interpretador -->
|
||||
|
||||
<!-- Cabeçalhos -->
|
||||
<!-- Você pode criar elementos HTML <h1> até <h6> facilmente antecedendo o texto
|
||||
que deseja estar nesse elemento por um número de hashes (#) -->
|
||||
que deseja estar nesse elemento por um número de cerquilhas (#) -->
|
||||
# Isto é um cabeçalho <h1>
|
||||
## Isto é um cabeçalho <h2>
|
||||
### Isto é um cabeçalho <h3>
|
||||
@ -65,7 +66,7 @@ uma ou múltiplas linhas em branco. -->
|
||||
|
||||
Este é um parágrafo. Eu estou digitando em um parágrafo, não é legal?
|
||||
|
||||
Agora, eu estou no parágrado 2.
|
||||
Agora, eu estou no parágrafo 2.
|
||||
... Ainda continuo no parágrafo 2! :)
|
||||
|
||||
Eu estou no parágrafo três.
|
||||
@ -111,7 +112,7 @@ ou
|
||||
|
||||
1. Item um
|
||||
2. Item dois
|
||||
3. Tem três
|
||||
3. Item três
|
||||
|
||||
<!-- Você não tem poder para rotular os itens corretamente e a remarcação será ainda
|
||||
tornar os números em ordem, mas isso pode não ser uma boa idéia -->
|
||||
|
@ -20,7 +20,7 @@ Este documento descreve PHP 5+.
|
||||
|
||||
// Duas barras iniciam o comentário de uma linha.
|
||||
|
||||
# O hash (aka pound symbol) também inicia, mas // é mais comum.
|
||||
# O hash (conhecido como "pound symbol") também inicia, mas // é mais comum.
|
||||
|
||||
/*
|
||||
O texto envolto por barra-asterisco e asterisco-barra
|
||||
|
@ -7,15 +7,16 @@ contributors:
|
||||
- ["Zachary Ferguson", "http://github.com/zfergus2"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Paulo Henrique Rodrigues Pinheiro", "http://www.sysincloud.it"]
|
||||
- ["Monique Baptista", "https://github.com/bfmonique"]
|
||||
lang: pt-br
|
||||
filename: learnpython3-pt.py
|
||||
---
|
||||
|
||||
Python foi criado por Guido Van Rossum nos anos 1990. Ele é atualmente uma
|
||||
das mais populares linguagens em existência. Eu fiquei morrendo de amor
|
||||
pelo Python por sua clareza sintática. É praticamente pseudocódigo executável.
|
||||
Python foi criada por Guido Van Rossum nos anos 1990. Ela é atualmente uma
|
||||
das linguagens mais populares existentes. Eu me apaixonei por
|
||||
Python por sua clareza sintática. É praticamente pseudocódigo executável.
|
||||
|
||||
Suas opiniões são grandemente apreciadas. Você pode encontrar-me em
|
||||
Opniões são muito bem vindas. Você pode encontrar-me em
|
||||
[@louiedinh](http://twitter.com/louiedinh) ou louiedinh [em]
|
||||
[serviço de e-mail do google].
|
||||
|
||||
@ -44,7 +45,7 @@ aprender o velho Python 2.7.
|
||||
8 - 1 # => 7
|
||||
10 * 2 # => 20
|
||||
|
||||
# Números inteiros por padrão, exceto na divisão, que retorna número
|
||||
# Números são inteiros por padrão, exceto na divisão, que retorna número
|
||||
# de ponto flutuante (float).
|
||||
35 / 5 # => 7.0
|
||||
|
||||
@ -64,7 +65,7 @@ aprender o velho Python 2.7.
|
||||
# Exponenciação (x**y, x elevado à potência y)
|
||||
2**4 # => 16
|
||||
|
||||
# Determine a precedência usando parêntesis
|
||||
# Determine a precedência usando parênteses
|
||||
(1 + 3) * 2 # => 8
|
||||
|
||||
# Valores lógicos são primitivos (Atenção à primeira letra maiúscula)
|
||||
@ -105,9 +106,8 @@ False or True # => True
|
||||
1 < 2 < 3 # => True
|
||||
2 < 3 < 2 # => False
|
||||
|
||||
# (operador 'is' e operador '==') is verifica se duas variáveis
|
||||
# referenciam um mesmo objeto, mas == verifica se as variáveis
|
||||
# apontam para o mesmo valor.
|
||||
# 'is' verifica se duas variáveis representam o mesmo endereço
|
||||
# na memória; '==' verifica se duas variáveis têm o mesmo valor
|
||||
a = [1, 2, 3, 4] # Referência a uma nova lista, [1, 2, 3, 4]
|
||||
b = a # b referencia o que está referenciado por a
|
||||
b is a # => True, a e b referenciam o mesmo objeto
|
||||
@ -174,7 +174,7 @@ input_string_var = input("Digite alguma coisa: ") # Retorna o que foi digitado e
|
||||
# Observação: Em versões antigas do Python, o método input() era chamado raw_input()
|
||||
|
||||
# Não é necessário declarar variáveis antes de iniciá-las
|
||||
# È uma convenção usar letras_minúsculas_com_sublinhados
|
||||
# É uma convenção usar letras_minúsculas_com_sublinhados
|
||||
alguma_variavel = 5
|
||||
alguma_variavel # => 5
|
||||
|
||||
@ -182,31 +182,31 @@ alguma_variavel # => 5
|
||||
# Veja Controle de Fluxo para aprender mais sobre tratamento de exceções.
|
||||
alguma_variavel_nao_inicializada # Gera a exceção NameError
|
||||
|
||||
# Listas armazenam sequencias
|
||||
# Listas armazenam sequências
|
||||
li = []
|
||||
# Você pode iniciar com uma lista com alguns valores
|
||||
# Você pode iniciar uma lista com valores
|
||||
outra_li = [4, 5, 6]
|
||||
|
||||
# Adicionar conteúdo ao fim da lista com append
|
||||
# Adicione conteúdo ao fim da lista com append
|
||||
li.append(1) # li agora é [1]
|
||||
li.append(2) # li agora é [1, 2]
|
||||
li.append(4) # li agora é [1, 2, 4]
|
||||
li.append(3) # li agora é [1, 2, 4, 3]
|
||||
# Remover do final da lista com pop
|
||||
# Remova do final da lista com pop
|
||||
li.pop() # => 3 e agora li é [1, 2, 4]
|
||||
# Vamos colocá-lo lá novamente!
|
||||
li.append(3) # li agora é [1, 2, 4, 3] novamente.
|
||||
|
||||
# Acessar uma lista da mesma forma que você faz com um array
|
||||
# Acesse uma lista da mesma forma que você faz com um array
|
||||
li[0] # => 1
|
||||
# Acessa o último elemento
|
||||
# Acessando o último elemento
|
||||
li[-1] # => 3
|
||||
|
||||
# Acessando além dos limites gera um IndexError
|
||||
# Acessar além dos limites gera um IndexError
|
||||
li[4] # Gera o IndexError
|
||||
|
||||
# Você pode acessar vários elementos com a sintaxe de limites
|
||||
# (É um limite fechado, aberto pra você que gosta de matemática.)
|
||||
# Inclusivo para o primeiro termo, exclusivo para o segundo
|
||||
li[1:3] # => [2, 4]
|
||||
# Omitindo o final
|
||||
li[2:] # => [4, 3]
|
||||
|
@ -10,7 +10,7 @@ lang: pt-br
|
||||
|
||||
Typescript é uma linguagem que visa facilitar o desenvolvimento de aplicações em grande escala escritos em JavaScript.
|
||||
Typescript acrescenta conceitos comuns como classes, módulos, interfaces, genéricos e (opcional) tipagem estática para JavaScript.
|
||||
É um super conjunto de JavaScript: todo o código JavaScript é o código do texto dactilografado válido para que possa ser adicionados diretamente a qualquer projeto. O compilador emite typescript JavaScript.
|
||||
É um super conjunto de JavaScript: todo o código JavaScript é TypeScript válido então ele pode ser adicionado diretamente a qualquer projeto. O compilador emite typescript JavaScript.
|
||||
|
||||
Este artigo irá se concentrar apenas em texto datilografado sintaxe extra, ao contrário de [JavaScript](javascript-pt.html.markdown).
|
||||
|
||||
@ -22,7 +22,7 @@ var isDone: boolean = false;
|
||||
var lines: number = 42;
|
||||
var name: string = "Anders";
|
||||
|
||||
// Quando é impossível saber, há o "Qualquer" tipo
|
||||
// Quando é impossível saber, há o tipo "Qualquer"
|
||||
var notSure: any = 4;
|
||||
notSure = "maybe a string instead";
|
||||
notSure = false; // Ok, definitivamente um boolean
|
||||
@ -65,7 +65,7 @@ interface Person {
|
||||
move(): void;
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Objeto que implementa a "Pessoa" Interface
|
||||
// Objeto que implementa a Interface "Pessoa"
|
||||
// Pode ser tratado como uma pessoa desde que tem o nome e mover propriedades
|
||||
var p: Person = { name: "Bobby", move: () => {} };
|
||||
// Os objetos que têm a propriedade opcional:
|
||||
|
@ -11,7 +11,7 @@ lang: pt-br
|
||||
YAML é uma linguagem de serialização de dados projetado para ser diretamente gravável e
|
||||
legível por seres humanos.
|
||||
|
||||
É um superconjunto de JSON, com a adição de indentação e quebras de linhas sintaticamente significativas, como Python. Ao contrário de Python, entretanto, YAML não permite o caracter literal tab para identação.
|
||||
É um superconjunto de JSON, com a adição de identação e quebras de linhas sintaticamente significativas, como Python. Ao contrário de Python, entretanto, YAML não permite o caracter literal tab para identação.
|
||||
|
||||
```yaml
|
||||
# Commentários em YAML são como este.
|
||||
@ -33,7 +33,7 @@ chave com espaco: valor
|
||||
porem: "Uma string, entre aspas."
|
||||
"Chaves podem estar entre aspas tambem.": "É útil se você quiser colocar um ':' na sua chave."
|
||||
|
||||
# Seqüências de várias linhas podem ser escritos como um 'bloco literal' (utilizando |),
|
||||
# Seqüências de várias linhas podem ser escritas como um 'bloco literal' (utilizando |),
|
||||
# ou em um 'bloco compacto' (utilizando '>').
|
||||
bloco_literal: |
|
||||
Todo esse bloco de texto será o valor da chave 'bloco_literal',
|
||||
@ -76,7 +76,7 @@ um_mapa_aninhado:
|
||||
# também permite tipos de coleção de chaves, mas muitas linguagens de programação
|
||||
# vão reclamar.
|
||||
|
||||
# Sequências (equivalente a listas ou arrays) semelhante à isso:
|
||||
# Sequências (equivalente a listas ou arrays) semelhante a isso:
|
||||
uma_sequencia:
|
||||
- Item 1
|
||||
- Item 2
|
||||
@ -118,7 +118,7 @@ datetime: 2001-12-15T02: 59: 43.1Z
|
||||
datetime_com_espacos 2001/12/14: 21: 59: 43.10 -5
|
||||
Data: 2002/12/14
|
||||
|
||||
# A tag !!binary indica que a string é na verdade um base64-encoded (condificado)
|
||||
# A tag !!binary indica que a string é na verdade um base64-encoded (codificado)
|
||||
# representação de um blob binário.
|
||||
gif_file: !!binary |
|
||||
R0lGODlhDAAMAIQAAP//9/X17unp5WZmZgAAAOfn515eXvPz7Y6OjuDg4J+fn5
|
||||
|
@ -8,6 +8,7 @@ contributors:
|
||||
- ["evuez", "http://github.com/evuez"]
|
||||
- ["Rommel Martinez", "https://ebzzry.io"]
|
||||
- ["Roberto Fernandez Diaz", "https://github.com/robertofd1995"]
|
||||
- ["caminsha", "https://github.com/caminsha"]
|
||||
filename: learnpython3.py
|
||||
---
|
||||
|
||||
@ -230,7 +231,7 @@ li[4] # Raises an IndexError
|
||||
# (It's a closed/open range for you mathy types.)
|
||||
li[1:3] # Return list from index 1 to 3 => [2, 4]
|
||||
li[2:] # Return list starting from index 2 => [4, 3]
|
||||
li[:3] # Return list from beginning uptil index 3 => [1, 2, 4]
|
||||
li[:3] # Return list from beginning until index 3 => [1, 2, 4]
|
||||
li[::2] # Return list selecting every second entry => [1, 4]
|
||||
li[::-1] # Return list in reverse order => [3, 4, 2, 1]
|
||||
# Use any combination of these to make advanced slices
|
||||
@ -550,8 +551,14 @@ next(our_iterator) # => "three"
|
||||
# After the iterator has returned all of its data, it raises a StopIteration exception
|
||||
next(our_iterator) # Raises StopIteration
|
||||
|
||||
# You can grab all the elements of an iterator by calling list() on it.
|
||||
list(filled_dict.keys()) # => Returns ["one", "two", "three"]
|
||||
# We can also loop over it, in fact, "for" does this implicitly!
|
||||
our_iterator = iter(our_iterable)
|
||||
for i in our_iterator:
|
||||
print(i) # Prints one, two, three
|
||||
|
||||
# You can grab all the elements of an iterable or iterator by calling list() on it.
|
||||
list(our_iterable) # => Returns ["one", "two", "three"]
|
||||
list(our_iterator) # => Returns [] because state is saved
|
||||
|
||||
|
||||
####################################################
|
||||
|
@ -162,7 +162,7 @@ let maxPassengers = firstTrip.capacity;
|
||||
|
||||
/* If you define the record type in a different file, you have to reference the
|
||||
filename, if trainJourney was in a file called Trips.re */
|
||||
let secondTrip: Trips.firstTrip = {
|
||||
let secondTrip: Trips.trainJourney = {
|
||||
destination: "Paris",
|
||||
capacity: 50,
|
||||
averageSpeed: 150.0,
|
||||
|
@ -471,6 +471,7 @@ int main() {
|
||||
// членам\методам без открытых или защищенных методов для этого.
|
||||
class OwnedDog : public Dog {
|
||||
|
||||
public:
|
||||
void setOwner(const std::string& dogsOwner);
|
||||
|
||||
// Переопределяем поведение функции печати для всех OwnedDog. Смотрите
|
||||
@ -582,10 +583,10 @@ public:
|
||||
|
||||
// Во время компиляции компилятор фактически генерирует копии каждого шаблона
|
||||
// с замещенными параметрами, поэтому полное определение класса должно присутствовать
|
||||
// при каждом вызове. Именно поэтому классы шаблонов полностью определены в
|
||||
// при каждом вызове. Именно поэтому шаблоны классов полностью определены в
|
||||
// заголовочных файлах.
|
||||
|
||||
// Чтобы создать экземпляр класса шаблона на стеке:
|
||||
// Чтобы создать экземпляр шаблона класса на стеке:
|
||||
Box<int> intBox;
|
||||
|
||||
// и вы можете использовать его, как и ожидалось:
|
||||
@ -605,7 +606,7 @@ boxOfBox.insert(intBox);
|
||||
// http://en.wikipedia.org/wiki/Typename
|
||||
// (да-да, это ключевое слово имеет собственную страничку на вики).
|
||||
|
||||
// Аналогичным образом, шаблонная функция:
|
||||
// Аналогичным образом, шаблон функции:
|
||||
template<class T>
|
||||
void barkThreeTimes(const T& input)
|
||||
{
|
||||
@ -622,7 +623,7 @@ Dog fluffy;
|
||||
fluffy.setName("Fluffy");
|
||||
barkThreeTimes(fluffy); // Печатает "Fluffy barks" три раза.
|
||||
|
||||
//Параметры шаблона не должны быть классами:
|
||||
// Параметры шаблона не должны быть классами:
|
||||
template<int Y>
|
||||
void printMessage() {
|
||||
cout << "Learn C++ in " << Y << " minutes!" << endl;
|
||||
@ -680,7 +681,7 @@ catch (...)
|
||||
// некоторого ресурса неразрывно совмещается с инициализацией, а освобождение -
|
||||
// с уничтожением объекта.
|
||||
|
||||
// Чтобы понять, на сколько это полезно,
|
||||
// Чтобы понять, насколько это полезно,
|
||||
// рассмотрим функцию, которая использует обработчик файлов в С:
|
||||
void doSomethingWithAFile(const char* filename)
|
||||
{
|
||||
|
@ -8,7 +8,7 @@ translators:
|
||||
- ["Vadim Toptunov", "https://github.com/VadimToptunov"]
|
||||
---
|
||||
|
||||
Kotlin - статистически типизированный язык для JVM, Android и браузера. Язык полностью совместим c Java.
|
||||
Kotlin - статически типизированный язык для JVM, Android и браузера. Язык полностью совместим c Java.
|
||||
[Более детальная информация здесь.](https://kotlinlang.org/)
|
||||
|
||||
```kotlin
|
||||
|
@ -6,36 +6,33 @@ contributors:
|
||||
- ["P1start", "http://p1start.github.io/"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Anatolii Kosorukov", "https://github.com/java1cprog"]
|
||||
- ["Vasily Starostin", "https://github.com/Basil22"]
|
||||
lang: ru-ru
|
||||
|
||||
---
|
||||
|
||||
Rust сочетает в себе низкоуровневый контроль над производительностью с удобством высокого уровня и предоставляет гарантии
|
||||
безопасности.
|
||||
Он достигает этих целей, не требуя сборщика мусора или времени выполнения, что позволяет использовать библиотеки Rust как замену
|
||||
для C-библиотек.
|
||||
Язык Rust разработан в Mozilla Research. Он сочетает низкоуровневую производительность с удобством языка высокого уровня и одновременно гарантирует безопасность памяти.
|
||||
|
||||
Первый выпуск Rust, 0.1, произошел в январе 2012 года, и в течение 3 лет развитие продвигалось настолько быстро, что до
|
||||
недавнего времени использование стабильных выпусков было затруднено, и вместо этого общий совет заключался в том, чтобы
|
||||
использовать последние сборки.
|
||||
Он достигает этих целей без сборщика мусора или сложной среды выполнения, что позволяет использовать библиотеки Rust как прямую замену
|
||||
C-библиотек. И наоборот, Rust умеет использовать готовые С-библиотеки как есть, без накладных расходов.
|
||||
|
||||
15 мая 2015 года был выпущен Rust 1.0 с полной гарантией обратной совместимости. Усовершенствования времени компиляции и
|
||||
других аспектов компилятора в настоящее время доступны в ночных сборках. Rust приняла модель выпуска на поезде с регулярными выпусками каждые шесть недель. Rust 1.1 beta был доступен одновременно с выпуском Rust 1.0.
|
||||
Первый выпуск Rust, 0.1, произошел в январе 2012 года. В течение 3 лет развитие продвигалось настолько быстро, что язык серьезно менялся без сохранения совместимости. Это дало возможность обкатать и отполировать синтаксис и возможности языка.
|
||||
|
||||
Хотя Rust является языком относительно низкого уровня, Rust имеет некоторые функциональные концепции, которые обычно
|
||||
встречаются на языках более высокого уровня. Это делает Rust не только быстрым, но и простым и эффективным для ввода кода.
|
||||
15 мая 2015 года был выпущен Rust 1.0 с полной гарантией обратной совместимости. Сборка поставляется в трех вариантах: стабильная версия, бета-версия, ночная версия. Все нововведения языка сперва обкатываются на ночной и бета-версиях, и только потом попадают в стабильную. Выход очередной версии происходит раз в 6 недель. В 2018 году вышло второе большое обновление языка, добавившее ему новых возможностей.
|
||||
|
||||
Хотя Rust является языком относительно низкого уровня, он имеет все возможности высокоуровневых языков: процедурное, объектное, функциональное, шаблонное и другие виды программирования. На данный момент Rust является одним из самых мощных (а может быть и самым) по возможностям среди статически типизированных языков. Это делает Rust не только быстрым, но и простым и эффективным для разработки сложного кода.
|
||||
|
||||
|
||||
```rust
|
||||
// Это однострочный комментарии
|
||||
// Это однострочный комментарий
|
||||
//
|
||||
|
||||
/// Так выглядит комментарий для документации
|
||||
/// # Examples
|
||||
///
|
||||
///
|
||||
/// ```
|
||||
/// let seven = 7
|
||||
///
|
||||
/// ```
|
||||
|
||||
///////////////
|
||||
// 1. Основы //
|
||||
@ -63,10 +60,9 @@ fn main() {
|
||||
let y: i32 = 13i32;
|
||||
let f: f64 = 1.3f64;
|
||||
|
||||
// Автоматическое выявление типа данных
|
||||
// Автоматическое выведение типа данных
|
||||
// В большинстве случаев компилятор Rust может вычислить
|
||||
// тип переменной, поэтому
|
||||
// вам не нужно писать явные аннотации типа.
|
||||
// тип переменной, поэтому вам не нужно явно указывать тип.
|
||||
|
||||
let implicit_x = 1;
|
||||
let implicit_f = 1.3;
|
||||
@ -87,12 +83,11 @@ fn main() {
|
||||
// Печать на консоль
|
||||
println!("{} {}", f, x); // 1.3 hello world
|
||||
|
||||
// `String` – изменяемя строка
|
||||
// `String` – изменяемая строка
|
||||
let s: String = "hello world".to_string();
|
||||
|
||||
// Строковый срез - неизменяемый вид в строки
|
||||
// Это в основном неизменяемая пара указателей на строку -
|
||||
// Это указатель на начало и конец строкового буфера
|
||||
// Строковый срез - неизменяемое представление части строки
|
||||
// Представляет собой пару из указателя на начало фрагмента и его длины
|
||||
|
||||
let s_slice: &str = &s;
|
||||
|
||||
@ -130,7 +125,7 @@ fn main() {
|
||||
// 2. Типы //
|
||||
//////////////
|
||||
|
||||
// Struct
|
||||
// Структура
|
||||
struct Point {
|
||||
x: i32,
|
||||
y: i32,
|
||||
@ -154,6 +149,8 @@ fn main() {
|
||||
let up = Direction::Up;
|
||||
|
||||
// Перечисление с полями
|
||||
// В отличие от C и C++ компилятор автоматически следит за тем,
|
||||
// какой именно тип хранится в перечислении.
|
||||
enum OptionalI32 {
|
||||
AnI32(i32),
|
||||
Nothing,
|
||||
@ -175,7 +172,7 @@ fn main() {
|
||||
// Методы //
|
||||
|
||||
impl<T> Foo<T> {
|
||||
fn get_bar(self) -> T {
|
||||
fn get_bar(self) -> T {
|
||||
self.bar
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
@ -198,9 +195,9 @@ fn main() {
|
||||
let another_foo = Foo { bar: 1 };
|
||||
println!("{:?}", another_foo.frobnicate()); // Some(1)
|
||||
|
||||
/////////////////////////
|
||||
// 3. Поиск по шаблону //
|
||||
/////////////////////////
|
||||
/////////////////////////////////
|
||||
// 3. Сопоставление по шаблону //
|
||||
/////////////////////////////////
|
||||
|
||||
let foo = OptionalI32::AnI32(1);
|
||||
match foo {
|
||||
@ -223,9 +220,9 @@ fn main() {
|
||||
println!("The second number is Nothing!"),
|
||||
}
|
||||
|
||||
/////////////////////
|
||||
//////////////////////////////////////////////
|
||||
// 4. Управление ходом выполнения программы //
|
||||
/////////////////////
|
||||
//////////////////////////////////////////////
|
||||
|
||||
// `for` loops/iteration
|
||||
let array = [1, 2, 3];
|
||||
@ -233,7 +230,7 @@ fn main() {
|
||||
println!("{}", i);
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Отрезки
|
||||
// Диапазоны
|
||||
for i in 0u32..10 {
|
||||
print!("{} ", i);
|
||||
}
|
||||
@ -266,9 +263,9 @@ fn main() {
|
||||
break;
|
||||
}
|
||||
|
||||
/////////////////////////////////
|
||||
//////////////////////////////////
|
||||
// 5. Защита памяти и указатели //
|
||||
/////////////////////////////////
|
||||
//////////////////////////////////
|
||||
|
||||
// Владеющий указатель – такой указатель может быть только один
|
||||
// Это значит, что при вызоде из блока переменная автоматически становится недействительной.
|
||||
|
@ -5,25 +5,41 @@ contributors:
|
||||
- ["Bob DuCharme", "http://bobdc.com/"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Shaltaev", "https://github.com/shaltaev"]
|
||||
- ["Andre Polykanine", "https://github.com/Menelion"]
|
||||
lang: ru-ru
|
||||
---
|
||||
|
||||
Язык структурированных запросов (SQL) - это стандартный язык ISO для создания и работы с базами данных, хранящимися в наборе таблиц. Реализации обычно добавляют свои собственные расширения к языку; [Сравнение различных реализаций SQL](http://troels.arvin.dk/db/rdbms/) хороший справочник по различиям в продуктах.
|
||||
Язык структурированных запросов (SQL) — это стандартный язык ISO для создания
|
||||
и работы с базами данных, хранящимися в наборе таблиц. Реализации обычно
|
||||
добавляют свои собственные расширения к языку;
|
||||
[Сравнение различных реализаций SQL](http://troels.arvin.dk/db/rdbms/) — хороший справочник по различиям в продуктах.
|
||||
|
||||
Реализации обычно предоставляют приглашение командной строки, где вы можете вводить команды (описанные ниже) в интерактивном режиме, также есть способ выполнить серию этих команд, сохраненных в файле сценария. (Результат того, что вы сделали с помощью интерактивного режима, является хорошим примером того, что не стандартизировано - большинство реализаций SQL поддерживают ключевые слова QUIT, EXIT или оба.)
|
||||
Реализации обычно предоставляют приглашение командной строки, где вы можете
|
||||
вводить команды, описанные ниже, в интерактивном режиме, также есть способ
|
||||
выполнить серию таких команд, сохранённых в файле скрипта.
|
||||
(Результат того, что вы сделали с помощью интерактивного режима, является
|
||||
хорошим примером того, что не стандартизировано, — большинство реализаций SQL
|
||||
поддерживают ключевые слова QUIT, EXIT или оба).
|
||||
|
||||
Некоторый команды ниже предполагают использование [демонстрационный образец базы данных сотрудников от MySQL](https://dev.mysql.com/doc/employee/en/) доступный на [github](https://github.com/datacharmer/test_db) следовательно для повторения команд в локальном окружении он должен быть загружен. Файлы и скрипты на github, схожи с командами ниже, которые манипулируют базами, таблицами и данными. Синтаксис для запуска этих сценариев будет зависеть от используемой вами реализации SQL. Способ запуска из командной строки обычный для вашей операционной системе.
|
||||
Некоторые команды ниже предполагают использование
|
||||
[демонстрационного образца базы данных сотрудников от MySQL](https://dev.mysql.com/doc/employee/en/), доступного на [Github](https://github.com/datacharmer/test_db).
|
||||
Следовательно, для повторения команд в локальном окружении он должен быть загружен.
|
||||
Файлы на github — это скрипты с командами, которые схожи с командами ниже,
|
||||
которые создают и манипулируют таблицами и данными о сотрудниках вымышленной
|
||||
компании. Синтаксис для запуска этих скриптов будет зависеть от используемой
|
||||
вами реализации SQL. Обычно используется утилита, запускаемая из командной
|
||||
строки в вашей операционной системе.
|
||||
|
||||
```sql
|
||||
-- Комментарии начинаются с двух дефисов. Завершите каждую команду
|
||||
-- Комментарии начинаются с двух дефисов. Завершайте каждую команду
|
||||
-- точкой с запятой.
|
||||
|
||||
-- SQL не учитывает регистр ключевых слов. Образцы команд здесь
|
||||
-- следуйте соглашению о написании их в верхнем регистре, потому что
|
||||
-- это позволяет легче их отличить от имен баз, таблиц и колонок.
|
||||
-- SQL не учитывает регистр букв для ключевых слов. Примеры команд здесь
|
||||
-- следуют соглашению о написании в верхнем регистре, потому что
|
||||
-- это позволяет легче отличить их от имён баз, таблиц и колонок.
|
||||
|
||||
-- Создание и удаление базы данных. Имена базы и таблицы чувствительны
|
||||
-- к регистру.
|
||||
-- к регистру букв.
|
||||
CREATE DATABASE someDatabase;
|
||||
DROP DATABASE someDatabase;
|
||||
|
||||
@ -33,71 +49,72 @@ SHOW DATABASES;
|
||||
-- Выбор базы для работы.
|
||||
USE employees;
|
||||
|
||||
-- Выбрать все колонки и строки из таблицы текущей базы.
|
||||
-- В интерактивном режиме обычно результат будет выведен на экран.
|
||||
-- Выбрать все строки и колонки из таблицы «departments» (отделы) текущей базы.
|
||||
-- В интерактивном режиме обыч но результат будет выведен на экран.
|
||||
SELECT * FROM departments;
|
||||
|
||||
-- Тот же запрос что и вышеБ но выбор только колонок dept_no и dept_name.
|
||||
-- Тот же запрос, что и выше, но выбор только колонок «dept_no» и «dept_name».
|
||||
-- Разбиение команд на несколько строк допустимо.
|
||||
SELECT dept_no,
|
||||
dept_name FROM departments;
|
||||
|
||||
-- В данном случае будут выбраны только первые 5 результатов.
|
||||
-- В данном случае будут выбраны все колонки, но только первые 5 строк.
|
||||
SELECT * FROM departments LIMIT 5;
|
||||
|
||||
-- Выбор имен депортаментов где имена содержат в себе 'en'.
|
||||
-- Выбор названий отделов, содержащих подстроку «en».
|
||||
SELECT dept_name FROM departments WHERE dept_name LIKE '%en%';
|
||||
|
||||
-- Выбор всех колонок где имена начинаются 'S' и 4 любых символа после.
|
||||
-- Выбор всех колонок, где названия отделов начинаются на «S»,
|
||||
-- после которой идёт ровно четыре символа.
|
||||
SELECT * FROM departments WHERE dept_name LIKE 'S____';
|
||||
|
||||
-- Выбор всех должностей, но без повторений.
|
||||
-- Выбор всех должностей из таблицы «titles», но без повторений.
|
||||
SELECT DISTINCT title FROM titles;
|
||||
|
||||
-- В дополнение к предыдущему запросу результат будет отсортирован
|
||||
-- в алфавитном порядке (С учетом регистра).
|
||||
-- в алфавитном порядке (с учётом регистра).
|
||||
SELECT DISTINCT title FROM titles ORDER BY title;
|
||||
|
||||
-- Вычислить количество строк в таблице депортамента.
|
||||
-- Показать число строк в таблице отделов.
|
||||
SELECT COUNT(*) FROM departments;
|
||||
|
||||
-- Вычислить количество строк где имя депортамента содержит 'en'
|
||||
-- в любой части имени.
|
||||
-- Показать число строк, где название отдела содержит подстроку «en»
|
||||
SELECT COUNT(*) FROM departments WHERE dept_name LIKE '%en%';
|
||||
|
||||
-- ОБЪЕДИНЕНИЕ информации из нескольких таблиц: должность, когда ее занимал,
|
||||
-- имя и фамилия сотрудника, объединить по идентификатору сотрудника
|
||||
-- вывести только 10 строк.
|
||||
|
||||
-- Объединение информации из нескольких таблиц:
|
||||
-- В таблице «titles» перечислены должности, кто их занимал по номеру сотрудника,
|
||||
-- а также с какой даты по какую. Получим эту информацию, но используем номера
|
||||
-- сотрудников как ссылку на таблицу «employees», чтобы получить имя и фамилию
|
||||
-- каждого сотрудника. Выводим только 10 строк.
|
||||
SELECT employees.first_name, employees.last_name,
|
||||
titles.title, titles.from_date, titles.to_date
|
||||
FROM titles INNER JOIN employees ON
|
||||
employees.emp_no = titles.emp_no LIMIT 10;
|
||||
|
||||
-- Список всех таблиц во всех базах. Реализации обычно предоставляют
|
||||
-- их собственные сокращения чтобы сделать это для текущей базы.
|
||||
-- собственные сокращения, чтобы показать все таблицы текущей базы.
|
||||
SELECT * FROM INFORMATION_SCHEMA.TABLES
|
||||
WHERE TABLE_TYPE='BASE TABLE';
|
||||
|
||||
-- Создать таблицу с именем tablename1, с двумя колонками, для колонок
|
||||
-- доступно множество опций вроде типа и других, конкретнее уточняйте для
|
||||
-- своей реализации.
|
||||
-- Создать таблицу с именем tablename1 и двумя колонками в текущей базе.
|
||||
-- Для колонок имеется множество параметров, таких как тип данных.
|
||||
CREATE TABLE tablename1 (fname VARCHAR(20), lname VARCHAR(20));
|
||||
|
||||
-- Вставляем строку в таблице созданную в предыдущем запросе .
|
||||
-- Вставляем строку данных в таблицу «tablename1». Предполагаем, что таблица
|
||||
-- настроена таким образом, чтобы принимать эти значения.
|
||||
INSERT INTO tablename1 VALUES('Richard','Mutt');
|
||||
|
||||
-- В tablename1, изменить значение fname на 'John'
|
||||
-- для каждой строки где lname имеет значение 'Mutt'.
|
||||
-- В таблице «tablename1» изменить значение fname на «John»
|
||||
-- для каждой строки, где колонка lname равна «Mutt».
|
||||
UPDATE tablename1 SET fname='John' WHERE lname='Mutt';
|
||||
|
||||
-- Удалить строки из таблицы tablename1
|
||||
-- где lname начинается с 'M'.
|
||||
-- Удалить из таблицы «tablename1» строки,
|
||||
-- где значение колонки lname начинается с «M».
|
||||
DELETE FROM tablename1 WHERE lname like 'M%';
|
||||
|
||||
-- Удалить все строки из таблицы tablename1, в итоге получим пустую таблицу.
|
||||
-- Удалить все строки из таблицы «tablename1». В итоге получим пустую таблицу.
|
||||
DELETE FROM tablename1;
|
||||
|
||||
-- Удалить таблицу tablename1.
|
||||
-- Удалить таблицу «tablename1» полностью.
|
||||
DROP TABLE tablename1;
|
||||
```
|
||||
|
@ -91,7 +91,7 @@ let multiLineString = """
|
||||
This is a multi-line string.
|
||||
It's called that because it takes up multiple lines (wow!)
|
||||
Any indentation beyond the closing quotation marks is kept, the rest is discarded.
|
||||
You can include " or "" in multi-line strings because the delimeter is three "s.
|
||||
You can include " or "" in multi-line strings because the delimiter is three "s.
|
||||
"""
|
||||
|
||||
// Arrays
|
||||
@ -159,12 +159,12 @@ let `class` = "keyword"
|
||||
or contains nil (no value) to indicate that a value is missing.
|
||||
Nil is roughly equivalent to `null` in other languages.
|
||||
A question mark (?) after the type marks the value as optional of that type.
|
||||
|
||||
|
||||
If a type is not optional, it is guaranteed to have a value.
|
||||
|
||||
|
||||
Because Swift requires every property to have a type, even nil must be
|
||||
explicitly stored as an Optional value.
|
||||
|
||||
|
||||
Optional<T> is an enum, with the cases .none (nil) and .some(T) (the value)
|
||||
*/
|
||||
|
||||
@ -178,7 +178,7 @@ let someOptionalString4 = String?.none //nil
|
||||
To access the value of an optional that has a value, use the postfix
|
||||
operator !, which force-unwraps it. Force-unwrapping is like saying, "I
|
||||
know that this optional definitely has a value, please give it to me."
|
||||
|
||||
|
||||
Trying to use ! to access a non-existent optional value triggers a
|
||||
runtime error. Always make sure that an optional contains a non-nil
|
||||
value before using ! to force-unwrap its value.
|
||||
@ -194,7 +194,7 @@ if someOptionalString != nil {
|
||||
// Swift supports "optional chaining," which means that you can call functions
|
||||
// or get properties of optional values and they are optionals of the appropriate type.
|
||||
// You can even do this multiple times, hence the name "chaining."
|
||||
|
||||
|
||||
let empty = someOptionalString?.isEmpty // Bool?
|
||||
|
||||
// if-let structure -
|
||||
@ -370,7 +370,7 @@ func say(_ message: String) {
|
||||
}
|
||||
say("Hello")
|
||||
|
||||
// Default parameters can be ommitted when calling the function.
|
||||
// Default parameters can be omitted when calling the function.
|
||||
func printParameters(requiredParameter r: Int, optionalParameter o: Int = 10) {
|
||||
print("The required parameter was \(r) and the optional parameter was \(o)")
|
||||
}
|
||||
@ -443,7 +443,7 @@ func testGuard() {
|
||||
return // guard statements MUST exit the scope that they are in.
|
||||
// They generally use `return` or `throw`.
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
print("number is \(aNumber)")
|
||||
}
|
||||
testGuard()
|
||||
@ -564,7 +564,7 @@ enum Furniture {
|
||||
case desk(height: Int)
|
||||
// Associate with String and Int
|
||||
case chair(String, Int)
|
||||
|
||||
|
||||
func description() -> String {
|
||||
//either placement of let is acceptable
|
||||
switch self {
|
||||
@ -591,15 +591,15 @@ print(chair.description()) // "Chair of Foo with 40 cm"
|
||||
- Define initializers to set up their initial state
|
||||
- Be extended to expand their functionality beyond a default implementation
|
||||
- Conform to protocols to provide standard functionality of a certain kind
|
||||
|
||||
|
||||
Classes have additional capabilities that structures don't have:
|
||||
- Inheritance enables one class to inherit the characteristics of another.
|
||||
- Type casting enables you to check and interpret the type of a class instance at runtime.
|
||||
- Deinitializers enable an instance of a class to free up any resources it has assigned.
|
||||
- Reference counting allows more than one reference to a class instance.
|
||||
|
||||
|
||||
Unless you need to use a class for one of these reasons, use a struct.
|
||||
|
||||
|
||||
Structures are value types, while classes are reference types.
|
||||
*/
|
||||
|
||||
@ -607,7 +607,7 @@ print(chair.description()) // "Chair of Foo with 40 cm"
|
||||
|
||||
struct NamesTable {
|
||||
let names: [String]
|
||||
|
||||
|
||||
// Custom subscript
|
||||
subscript(index: Int) -> String {
|
||||
return names[index]
|
||||
@ -629,7 +629,7 @@ class Shape {
|
||||
|
||||
class Rect: Shape {
|
||||
var sideLength: Int = 1
|
||||
|
||||
|
||||
// Custom getter and setter property
|
||||
var perimeter: Int {
|
||||
get {
|
||||
@ -640,16 +640,16 @@ class Rect: Shape {
|
||||
sideLength = newValue / 4
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
// Computed properties must be declared as `var`, you know, cause' they can change
|
||||
var smallestSideLength: Int {
|
||||
return self.sideLength - 1
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
// Lazily load a property
|
||||
// subShape remains nil (uninitialized) until getter called
|
||||
lazy var subShape = Rect(sideLength: 4)
|
||||
|
||||
|
||||
// If you don't need a custom getter and setter,
|
||||
// but still want to run code before and after getting or setting
|
||||
// a property, you can use `willSet` and `didSet`
|
||||
@ -659,19 +659,19 @@ class Rect: Shape {
|
||||
print(someIdentifier)
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
init(sideLength: Int) {
|
||||
self.sideLength = sideLength
|
||||
// always super.init last when init custom properties
|
||||
super.init()
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
func shrink() {
|
||||
if sideLength > 0 {
|
||||
sideLength -= 1
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
override func getArea() -> Int {
|
||||
return sideLength * sideLength
|
||||
}
|
||||
@ -703,13 +703,13 @@ class Circle: Shape {
|
||||
override func getArea() -> Int {
|
||||
return 3 * radius * radius
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
// Place a question mark postfix after `init` is an optional init
|
||||
// which can return nil
|
||||
init?(radius: Int) {
|
||||
self.radius = radius
|
||||
super.init()
|
||||
|
||||
|
||||
if radius <= 0 {
|
||||
return nil
|
||||
}
|
||||
@ -813,7 +813,7 @@ for _ in 0..<10 {
|
||||
- Internal: Accessible and subclassible in the module it is declared in.
|
||||
- Fileprivate: Accessible and subclassible in the file it is declared in.
|
||||
- Private: Accessible and subclassible in the enclosing declaration (think inner classes/structs/enums)
|
||||
|
||||
|
||||
See more here: https://docs.swift.org/swift-book/LanguageGuide/AccessControl.html
|
||||
*/
|
||||
|
||||
@ -878,11 +878,11 @@ extension Int {
|
||||
var doubled: Int {
|
||||
return self * 2
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
func multipliedBy(num: Int) -> Int {
|
||||
return num * self
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
mutating func multiplyBy(num: Int) {
|
||||
self *= num
|
||||
}
|
||||
@ -965,18 +965,18 @@ func fakeFetch(value: Int) throws -> String {
|
||||
guard 7 == value else {
|
||||
throw MyError.reallyBadValue(msg: "Some really bad value")
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
return "test"
|
||||
}
|
||||
|
||||
func testTryStuff() {
|
||||
// assumes there will be no error thrown, otherwise a runtime exception is raised
|
||||
let _ = try! fakeFetch(value: 7)
|
||||
|
||||
|
||||
// if an error is thrown, then it proceeds, but if the value is nil
|
||||
// it also wraps every return value in an optional, even if its already optional
|
||||
let _ = try? fakeFetch(value: 7)
|
||||
|
||||
|
||||
do {
|
||||
// normal try operation that provides error handling via `catch` block
|
||||
try fakeFetch(value: 1)
|
||||
|
@ -190,7 +190,7 @@ interface Person {
|
||||
}
|
||||
|
||||
var p1: Person = { name: "Tyrone", age: 42 };
|
||||
p1.age = 25; // Error แน่นอน เพราะ p1.x ถูกกำหนดเป็น read-only
|
||||
p1.age = 25; // Error แน่นอน เพราะ p1.age ถูกกำหนดเป็น read-only
|
||||
|
||||
var p2 = { name: "John", age: 60 }; // สังเกตว่า p2 ไม่ได้กำหนดเป็น Person
|
||||
var p3: Person = p2; // ทำได้ เป็น read-only alias ของ p2 และกำหนดเป็น Person
|
||||
|
@ -16,7 +16,7 @@ This article will focus only on TypeScript extra syntax, as opposed to
|
||||
[JavaScript](/docs/javascript).
|
||||
|
||||
To test TypeScript's compiler, head to the
|
||||
[Playground] (http://www.typescriptlang.org/Playground) where you will be able
|
||||
[Playground](https://www.typescriptlang.org/play) where you will be able
|
||||
to type code, have auto completion and directly see the emitted JavaScript.
|
||||
|
||||
```ts
|
||||
@ -199,7 +199,7 @@ interface Person {
|
||||
}
|
||||
|
||||
var p1: Person = { name: "Tyrone", age: 42 };
|
||||
p1.age = 25; // Error, p1.x is read-only
|
||||
p1.age = 25; // Error, p1.age is read-only
|
||||
|
||||
var p2 = { name: "John", age: 60 };
|
||||
var p3: Person = p2; // Ok, read-only alias for p2
|
||||
|
254
uk-ua/cypher-ua.html.markdown
Normal file
254
uk-ua/cypher-ua.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,254 @@
|
||||
---
|
||||
language: cypher
|
||||
filename: LearnCypher.cql
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Théo Gauchoux", "https://github.com/TheoGauchoux"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
|
||||
lang: uk-ua
|
||||
---
|
||||
|
||||
Cypher - це мова запитів Neo4j для спрощення роботи з графами. Вона повторює синтаксис SQL та перемішує його з таким собі ascii стилем для відображення структури графа.
|
||||
Цей навчальний матеріал передбачає, що ви вже знайомі із концепцією графів, зобрема що таке вершини та зв'язки між ними.
|
||||
|
||||
[Деталі тут](https://neo4j.com/developer/cypher-query-language/)
|
||||
|
||||
|
||||
Вершини
|
||||
---
|
||||
|
||||
**Відображує запис у графі.**
|
||||
|
||||
`()`
|
||||
Таким чином у запиті позначається пуста *вершина*. Використовується зазвичай для того, щоб позначити, що вона є, проте це не так вже й важливо для запиту.
|
||||
|
||||
`(n)`
|
||||
Це вершина, яка має назву **n**, до неї можна повторно звертатись у запиті. Звернення до вершини **n** починається з нижнього підкреслення та використовує camelCase (верблюжий регіст).
|
||||
|
||||
`(p:Person)`
|
||||
Можна також додати *ярлик* до вершини, в данному випадку - **Person**. Це як тип / клас / категорія. Назва *ярлика* починається з великої літери та використовує верблюжу нотацію.
|
||||
|
||||
`(p:Person:Manager)`
|
||||
Вершина може мати кілька *ярликів*.
|
||||
|
||||
`(p:Person {name : 'Théo Gauchoux', age : 22})`
|
||||
Вершина також може мати різні *властивості*, в данному випадку - **name** та **age**. Також мають починатися з великої літери та використовувати верблюжу нотацію.
|
||||
|
||||
Наступні типи дозволяється використовувати у властивостях:
|
||||
|
||||
- Чиселиний
|
||||
- Булевий
|
||||
- Рядок
|
||||
- Списки попередніх примітивних типів
|
||||
|
||||
*Увага! В Cypher не існує типу, що відображає час. Замість нього можна використовувати рядок із визначеним шаблоном або чисельне відображення певної дати.*
|
||||
|
||||
`p.name`
|
||||
За допомогою крапки можна звернутись до властивості вершини.
|
||||
|
||||
|
||||
Зв'язки (або ребра)
|
||||
---
|
||||
|
||||
**Сполучають дві вершини**
|
||||
|
||||
`[:KNOWS]`
|
||||
Це *зв'язок* з *ярликом* **KNOWS**. Це такий же самий *ярлик* як і у вершини. Починається з великої літери та використовує ВЕРХНІЙ\_РЕГІСТР\_ІЗ\_ЗМІЇНОЮ\_НОТАЦІЄЮ.
|
||||
|
||||
`[k:KNOWS]`
|
||||
Це той же самий *зв'язок*, до якого можна звертатись через змінну **k**. Можна подалі використовувати у запиті, хоч це і не обов'язково.
|
||||
|
||||
`[k:KNOWS {since:2017}]`
|
||||
Той же *зв'язок*, але вже із *властивостями* (як у *вершини*), в данному випадку властивість - це **since**.
|
||||
|
||||
`[k:KNOWS*..4]`
|
||||
Це структурна інформація, яку використовують *шляхи*, які розглянуті нижче. В данному випадку, **\*..4** говорить: "Сумістити шаблон із зв'язком **k**, що повторюватиметься від одного до чотирьох разів."
|
||||
|
||||
|
||||
Шляхи
|
||||
---
|
||||
|
||||
**Спосіб поєднувати вершини та зв'язки.**
|
||||
|
||||
`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)`
|
||||
Шлях описує, що вершини **a** та **b** знають (knows) один одного.
|
||||
|
||||
`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)`
|
||||
Шлях може бути направленим. Цей описує, що **а** є менеджером **b**.
|
||||
|
||||
`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)-[:KNOWS]-(c:Person)`
|
||||
Можна створювати ланцюги зі зв'язків. Цей шлях описує друга друга (**a** знає **b**, який в свою чергу знає **c**).
|
||||
|
||||
`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)-[:MANAGES]->(c:Person)`
|
||||
Ланцюг, аналогічно, також може бути направленим. Шлях описує, що **a** - бос **b** і супер бос для **c**.
|
||||
|
||||
Шаблони, які часто використовуються (з документації Neo4j):
|
||||
|
||||
```
|
||||
// Друг-мого-друга
|
||||
(user)-[:KNOWS]-(friend)-[:KNOWS]-(foaf)
|
||||
|
||||
// Найкоротший шлях
|
||||
path = shortestPath( (user)-[:KNOWS*..5]-(other) )
|
||||
|
||||
// Спільна фільтрація
|
||||
(user)-[:PURCHASED]->(product)<-[:PURCHASED]-()-[:PURCHASED]->(otherProduct)
|
||||
|
||||
// Навігація по дереву
|
||||
(root)<-[:PARENT*]-(leaf:Category)-[:ITEM]->(data:Product)
|
||||
|
||||
```
|
||||
|
||||
|
||||
Запити на створення
|
||||
---
|
||||
|
||||
Створити нову вершину:
|
||||
```
|
||||
CREATE (a:Person {name:"Théo Gauchoux"})
|
||||
RETURN a
|
||||
```
|
||||
*`RETURN` дозволяє повернути результат після виконання запиту. Можна повертати кілька значень, наприклад, `RETURN a, b`.*
|
||||
|
||||
Створити новий зв'язок (із двома вершинами):
|
||||
```
|
||||
CREATE (a:Person)-[k:KNOWS]-(b:Person)
|
||||
RETURN a,k,b
|
||||
```
|
||||
|
||||
Запити на знаходження
|
||||
---
|
||||
|
||||
Знайти всі вершини:
|
||||
```
|
||||
MATCH (n)
|
||||
RETURN n
|
||||
```
|
||||
|
||||
Знайти вершини за ярликом:
|
||||
```
|
||||
MATCH (a:Person)
|
||||
RETURN a
|
||||
```
|
||||
|
||||
Знайти вершини за ярликом та властивістю:
|
||||
```
|
||||
MATCH (a:Person {name:"Théo Gauchoux"})
|
||||
RETURN a
|
||||
```
|
||||
|
||||
Знайти вершини відповідно до зв'язків (ненаправлених):
|
||||
```
|
||||
MATCH (a)-[:KNOWS]-(b)
|
||||
RETURN a,b
|
||||
```
|
||||
|
||||
Знайти вершини відповідно до зв'язків (направлених):
|
||||
```
|
||||
MATCH (a)-[:MANAGES]->(b)
|
||||
RETURN a,b
|
||||
```
|
||||
|
||||
Знайти вершини за допомогою `WHERE`:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person {name:"Théo Gauchoux"})-[s:LIVES_IN]->(city:City)
|
||||
WHERE s.since = 2015
|
||||
RETURN p,state
|
||||
```
|
||||
|
||||
Можна використовувати вираз `MATCH WHERE` разом із операцією `CREATE`:
|
||||
```
|
||||
MATCH (a), (b)
|
||||
WHERE a.name = "Jacquie" AND b.name = "Michel"
|
||||
CREATE (a)-[:KNOWS]-(b)
|
||||
```
|
||||
|
||||
|
||||
Запити на оновлення
|
||||
---
|
||||
|
||||
Оновити окрему властивість вершини:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
SET p.age = 23
|
||||
```
|
||||
|
||||
Оновити всі властивості вершини:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
SET p = {name: "Michel", age: 23}
|
||||
```
|
||||
|
||||
Додати нову властивіcть до вершини:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
SET p + = {studies: "IT Engineering"}
|
||||
```
|
||||
|
||||
Повісити ярлик на вершину:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
SET p:Internship
|
||||
```
|
||||
|
||||
|
||||
Запити на видалення
|
||||
---
|
||||
|
||||
Видалити окрему вершину (пов'язані ребра повинні бути видалені перед цим):
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)-[relationship]-()
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
DELETE relationship, p
|
||||
```
|
||||
|
||||
Видалити властивість певної вершини:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
REMOVE p.age
|
||||
```
|
||||
|
||||
*Зверніть увагу, що ключове слово `REMOVE` це не те саме, що й `DELETE`!*
|
||||
|
||||
Видалити ярлик певної вершини:
|
||||
```
|
||||
MATCH (p:Person)
|
||||
WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
|
||||
DELETE p:Person
|
||||
```
|
||||
|
||||
Видалити всю базу даних:
|
||||
```
|
||||
MATCH (n)
|
||||
OPTIONAL MATCH (n)-[r]-()
|
||||
DELETE n, r
|
||||
```
|
||||
|
||||
*Так, це `rm -rf /` на мові Cypher !*
|
||||
|
||||
|
||||
Інші корисні запити
|
||||
---
|
||||
|
||||
`PROFILE`
|
||||
Перед виконанням, показати план виконання запитів.
|
||||
|
||||
`COUNT(e)`
|
||||
Порахувати елементи (вершини та зв'язки), що відповідають **e**.
|
||||
|
||||
`LIMIT x`
|
||||
Обмежити результат до x перших результатів.
|
||||
|
||||
|
||||
Особливі підказки
|
||||
---
|
||||
|
||||
- У мові Cypher існують лише однорядкові коментарі, що позначаються двійним слешем : // Коментар
|
||||
- Можна виконати скрипт Cypher, збережений у файлі **.cql** прямо в Neo4j (прямо як імпорт). Проте, не можна мати мати кілька виразів в цьому файлі (розділених **;**).
|
||||
- Використовуйте командний рядок Neo4j для написання запитів Cypher, це легко і швидко.
|
||||
- Cypher планує бути стандартною мовою запитів для всіх графових баз даних (більш відома як **OpenCypher**).
|
449
uk-ua/go-ua.html.markdown
Normal file
449
uk-ua/go-ua.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,449 @@
|
||||
---
|
||||
name: Go
|
||||
category: language
|
||||
language: Go
|
||||
filename: learngo.go
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"]
|
||||
- ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"]
|
||||
- ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"]
|
||||
- ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"]
|
||||
- ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"]
|
||||
- ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"]
|
||||
- ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"]
|
||||
- ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
|
||||
lang: uk-ua
|
||||
---
|
||||
|
||||
Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем.
|
||||
|
||||
Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
|
||||
Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
|
||||
вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.)
|
||||
|
||||
Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.
|
||||
|
||||
```go
|
||||
// Однорядковий коментар
|
||||
/* Багато-
|
||||
рядковий коментар */
|
||||
|
||||
// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package.
|
||||
// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
|
||||
package main
|
||||
|
||||
// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі.
|
||||
import (
|
||||
"fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go.
|
||||
"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
|
||||
m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m.
|
||||
"net/http" // Так, веб сервер!
|
||||
"os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою.
|
||||
"strconv" // Перетворення текстових змінних.
|
||||
)
|
||||
|
||||
// Оголошення функції.
|
||||
// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм.
|
||||
// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки.
|
||||
func main() {
|
||||
// Println виводить рядок в stdout.
|
||||
// Ця функція входить у пакет fmt.
|
||||
fmt.Println("Hello world!")
|
||||
|
||||
// Викликати іншу функцію з цього файлу.
|
||||
beyondHello()
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Аргументи функцій описуються у круглих дужках.
|
||||
// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові.
|
||||
func beyondHello() {
|
||||
var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
|
||||
x = 3 // Присвоєння значення.
|
||||
// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення.
|
||||
y := 4
|
||||
sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення.
|
||||
fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід.
|
||||
learnTypes() // < y хвилин, потрібно вивчити більше!
|
||||
}
|
||||
|
||||
/* <- багаторядковий коментар
|
||||
Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
|
||||
В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються.
|
||||
Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`.
|
||||
*/
|
||||
func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
|
||||
return x + y, x * y // Повернути два значення.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Кілька вбудованих типів та літералів.
|
||||
func learnTypes() {
|
||||
// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно.
|
||||
str := "Вчи Go!" // рядок (string).
|
||||
|
||||
s2 := `"Необроблений" текст
|
||||
може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок.
|
||||
|
||||
// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8.
|
||||
g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.
|
||||
|
||||
f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою.
|
||||
c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64.
|
||||
|
||||
// Синтаксис ініціалізації з var.
|
||||
var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
|
||||
var pi float32 = 22. / 7
|
||||
|
||||
// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням.
|
||||
n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.
|
||||
|
||||
// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
|
||||
var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0.
|
||||
a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у
|
||||
// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.
|
||||
|
||||
// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
|
||||
// останні використовуються частіше.
|
||||
s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
|
||||
s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
|
||||
var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється.
|
||||
bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип.
|
||||
|
||||
// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
|
||||
// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
|
||||
// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай
|
||||
// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче.
|
||||
s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
|
||||
s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
|
||||
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]
|
||||
|
||||
// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
|
||||
// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином,
|
||||
// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
|
||||
s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
|
||||
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]
|
||||
|
||||
p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
|
||||
fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа.
|
||||
|
||||
// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш
|
||||
// або словник в інших мовах програмування
|
||||
m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
|
||||
m["one"] = 1
|
||||
|
||||
// В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
|
||||
// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення.
|
||||
_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
|
||||
// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
|
||||
// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
|
||||
// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов.
|
||||
file, _ := os.Create("output.txt")
|
||||
fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.")
|
||||
file.Close()
|
||||
|
||||
// Вивід значень змінних.
|
||||
fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m)
|
||||
|
||||
learnFlowControl() // Рухаємось далі.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують
|
||||
// іменоване значення, що повертається.
|
||||
// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
|
||||
// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних
|
||||
// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
|
||||
func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
|
||||
z = x * y
|
||||
return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає
|
||||
// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не
|
||||
// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті).
|
||||
func learnMemory() (p, q *int) {
|
||||
// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
|
||||
p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
|
||||
// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
|
||||
s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
|
||||
s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них.
|
||||
r := -2 // Оголосити нову локальну змінну.
|
||||
return &s[3], &r // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта.
|
||||
}
|
||||
|
||||
func expensiveComputation() float64 {
|
||||
return m.Exp(10)
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnFlowControl() {
|
||||
// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих.
|
||||
if true {
|
||||
fmt.Println("Кажу ж")
|
||||
}
|
||||
// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt".
|
||||
if false {
|
||||
// Pout.
|
||||
} else {
|
||||
// Gloat.
|
||||
}
|
||||
// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень.
|
||||
x := 42.0
|
||||
switch x {
|
||||
case 0:
|
||||
case 1:
|
||||
case 42:
|
||||
// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`:
|
||||
// https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ)
|
||||
case 43:
|
||||
// Недоступний.
|
||||
default:
|
||||
// Кейс за замовчуванням не обов'язковий.
|
||||
}
|
||||
// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок:
|
||||
// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості.
|
||||
for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження.
|
||||
fmt.Println("iteration", x)
|
||||
}
|
||||
// Тут x == 42.
|
||||
|
||||
// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм.
|
||||
for { // Ініціалізація циклу.
|
||||
break // Упс, помилково зайшли.
|
||||
continue // Недоступне твердження.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж
|
||||
// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два
|
||||
// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив).
|
||||
for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} {
|
||||
// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення
|
||||
fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value)
|
||||
}
|
||||
// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ
|
||||
for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} {
|
||||
fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
|
||||
}
|
||||
|
||||
// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити
|
||||
// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі
|
||||
// значення змінної проходить перевірку y > x.
|
||||
if y := expensiveComputation(); y > x {
|
||||
x = y
|
||||
}
|
||||
// Літерали функцій - це замикання
|
||||
xBig := func() bool {
|
||||
return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
|
||||
}
|
||||
x = 99999
|
||||
fmt.Println("xBig:", xBig()) // true
|
||||
x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300
|
||||
fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.
|
||||
|
||||
// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе
|
||||
// як аргумент функції, але за наступних умов:
|
||||
// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою ()
|
||||
// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
|
||||
fmt.Println("Add + double two numbers: ",
|
||||
func(a, b int) int {
|
||||
return (a + b) * 2
|
||||
}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2
|
||||
// => Додати + подвоїти два числа: 24
|
||||
|
||||
// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це
|
||||
goto love
|
||||
love:
|
||||
|
||||
learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3)
|
||||
learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова.
|
||||
learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука!
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnFunctionFactory() {
|
||||
// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше
|
||||
// застосовується
|
||||
fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!"))
|
||||
|
||||
d := sentenceFactory("summer")
|
||||
fmt.Println(d("A beautiful", "day!"))
|
||||
fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати
|
||||
// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи.
|
||||
func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
|
||||
return func(before, after string) string {
|
||||
return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnDefer() (ok bool) {
|
||||
// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список
|
||||
// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
|
||||
// виконання.
|
||||
defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
|
||||
defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що")
|
||||
// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
|
||||
// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл.
|
||||
return true
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String.
|
||||
type Stringer interface {
|
||||
String() string
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y.
|
||||
type pair struct {
|
||||
x, y int
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
|
||||
// всі методи в цьому інтерфейсі.
|
||||
func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
|
||||
// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt.
|
||||
// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p.
|
||||
return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnInterfaces() {
|
||||
// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури".
|
||||
// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
|
||||
// та ініціалізує p цією структурою.
|
||||
p := pair{3, 4}
|
||||
fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair.
|
||||
var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
|
||||
i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer
|
||||
// Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й
|
||||
// аналогічний метод вище.
|
||||
fmt.Println(i.String())
|
||||
|
||||
// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта
|
||||
// своє представлення, яке можна надрукувати.
|
||||
fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше.
|
||||
fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше.
|
||||
|
||||
learnVariadicParams("great", "learning", "here!")
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Кількість аргументів функції може бути змінною.
|
||||
func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
|
||||
// Пройтись по значенням всіх аргументів.
|
||||
// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві.
|
||||
for _, param := range myStrings {
|
||||
fmt.Println("param:", param)
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Передати значення аргументів як параметр змінної величини.
|
||||
fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...))
|
||||
|
||||
learnErrorHandling()
|
||||
}
|
||||
|
||||
func learnErrorHandling() {
|
||||
// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок.
|
||||
m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
|
||||
if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться
|
||||
// в асоціативному масиві.
|
||||
fmt.Println("немає таких")
|
||||
} else {
|
||||
fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m.
|
||||
}
|
||||
// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти
|
||||
// більше про проблему.
|
||||
if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення
|
||||
// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax'
|
||||
fmt.Println(err)
|
||||
}
|
||||
// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність.
|
||||
learnConcurrency()
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками.
|
||||
func inc(i int, c chan int) {
|
||||
c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу
|
||||
// знаходиться зліва від нього.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати
|
||||
// числа рівночасно.
|
||||
func learnConcurrency() {
|
||||
// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті,
|
||||
// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
|
||||
// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати
|
||||
// цілочисельні значення.
|
||||
c := make(chan int)
|
||||
// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно
|
||||
// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
|
||||
// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал.
|
||||
go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
|
||||
go inc(10, c)
|
||||
go inc(-805, c)
|
||||
// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх.
|
||||
// Порядок результатів - невідомий!
|
||||
fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-,
|
||||
// він виконує функцію "приймача".
|
||||
|
||||
cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки.
|
||||
ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
|
||||
go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с.
|
||||
go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs.
|
||||
// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс
|
||||
// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
|
||||
// комунікувати (передавати дані).
|
||||
select {
|
||||
case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній,
|
||||
fmt.Printf("it's a %T", i)
|
||||
case <-cs: // або значення може бути проігнороване.
|
||||
fmt.Println("it's a string")
|
||||
case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати.
|
||||
fmt.Println("Не відбудеться.")
|
||||
}
|
||||
// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох
|
||||
// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.
|
||||
|
||||
learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це.
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
|
||||
func learnWebProgramming() {
|
||||
|
||||
// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати.
|
||||
// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
|
||||
go func() {
|
||||
err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
|
||||
fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки
|
||||
}()
|
||||
|
||||
requestServer()
|
||||
}
|
||||
|
||||
// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP.
|
||||
func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
|
||||
// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter.
|
||||
w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!"))
|
||||
}
|
||||
|
||||
func requestServer() {
|
||||
resp, err := http.Get("http://localhost:8080")
|
||||
fmt.Println(err)
|
||||
defer resp.Body.Close()
|
||||
body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body)
|
||||
fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body))
|
||||
}
|
||||
```
|
||||
|
||||
## Подальше вивчення
|
||||
|
||||
Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати.
|
||||
Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.
|
||||
|
||||
Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).
|
||||
|
||||
Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
|
||||
|
||||
В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
|
||||
Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації.
|
||||
|
||||
Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/).
|
||||
|
||||
Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).
|
464
uk-ua/kotlin-ua.html.markdown
Normal file
464
uk-ua/kotlin-ua.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,464 @@
|
||||
---
|
||||
language: kotlin
|
||||
filename: LearnKotlin-uk.kt
|
||||
lang: uk-ua
|
||||
contributors:
|
||||
- ["S Webber", "https://github.com/s-webber"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
|
||||
---
|
||||
|
||||
Kotlin - це мова програмування зі статичною типізацією для JVM, Android та браузера.
|
||||
Вона має 100% сумісність із Java.
|
||||
|
||||
[Детальніше](https://kotlinlang.org/)
|
||||
|
||||
```kotlin
|
||||
// Однорядкові коментарі починаються з //
|
||||
/*
|
||||
Такий вигляд мають багаторядкові коментарі
|
||||
*/
|
||||
|
||||
// Ключове слово package працює так само, як і в Java.
|
||||
package com.learnxinyminutes.kotlin
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Точкою входу для програм на Kotlin є функція під назвою main.
|
||||
Вона приймає масив із аргументів, що були передані через командний рядок.
|
||||
Починаючи з Kotlin 1.3, функція main може бути оголошена без параметрів взагалі.
|
||||
*/
|
||||
fun main(args: Array<String>) {
|
||||
/*
|
||||
Оголошення змінних відбувається за допомогою ключових слів var або val.
|
||||
Відмінність між ними полягає в тому, що значення змінних, оголошених через
|
||||
val, не можна змінювати. Водночас, змінній "var" можна переприсвоїти нове
|
||||
значення в подальшому.
|
||||
*/
|
||||
val fooVal = 10 // більше ми не можемо змінити значення fooVal на інше
|
||||
var fooVar = 10
|
||||
fooVar = 20 // fooVar може змінювати значення
|
||||
|
||||
/*
|
||||
В більшості випадків Kotlin може визначати, якого типу змінна, тому не
|
||||
потрібно щоразу точно вказувати її тип.
|
||||
Тип змінної вказується наступним чином:
|
||||
*/
|
||||
val foo: Int = 7
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Рядки мають аналогічне з Java представлення. Спеціальні символи
|
||||
позначаються за допомогою зворотнього слеша.
|
||||
*/
|
||||
val fooString = "My String Is Here!"
|
||||
val barString = "Printing on a new line?\nNo Problem!"
|
||||
val bazString = "Do you want to add a tab?\tNo Problem!"
|
||||
println(fooString)
|
||||
println(barString)
|
||||
println(bazString)
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Необроблений рядок розмежовується за допомогою потрійних лапок (""").
|
||||
Необроблені рядки можуть містити переніс рядка (не спеціальний символ \n) та
|
||||
будь-які інші символи.
|
||||
*/
|
||||
val fooRawString = """
|
||||
fun helloWorld(val name : String) {
|
||||
println("Hello, world!")
|
||||
}
|
||||
"""
|
||||
println(fooRawString)
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Рядки можуть містити шаблонні вирази.
|
||||
Шаблонний вираз починається із символа доллара "$".
|
||||
*/
|
||||
val fooTemplateString = "$fooString has ${fooString.length} characters"
|
||||
println(fooTemplateString) // => My String Is Here! has 18 characters
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Щоб змінна могла мати значення null, потрібно це додатково вказати.
|
||||
Для цього після оголошеного типу змінної додається спеціальний символ "?".
|
||||
Отримати значення такої змінної можна використавши оператор "?.".
|
||||
Оператор "?:" застосовується, щоб оголосити альтернативне значення змінної
|
||||
у випадку, якщо вона буде рівна null.
|
||||
*/
|
||||
var fooNullable: String? = "abc"
|
||||
println(fooNullable?.length) // => 3
|
||||
println(fooNullable?.length ?: -1) // => 3
|
||||
fooNullable = null
|
||||
println(fooNullable?.length) // => null
|
||||
println(fooNullable?.length ?: -1) // => -1
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Функції оголошуються з використанням ключового слова fun.
|
||||
Аргументи функції перелічуються у круглих дужках після назви функції.
|
||||
Аргументи можуть мати значення за замовчуванням. Тип значення, що повертатиметься
|
||||
функцією, вказується після оголошення аргументів за необхідністю.
|
||||
*/
|
||||
fun hello(name: String = "world"): String {
|
||||
return "Hello, $name!"
|
||||
}
|
||||
println(hello("foo")) // => Hello, foo!
|
||||
println(hello(name = "bar")) // => Hello, bar!
|
||||
println(hello()) // => Hello, world!
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Аргументи функції можуть бути помічені ключовим словом vararg. Це дозволяє
|
||||
приймати довільну кількість аргументів функції зазначеного типу.
|
||||
*/
|
||||
fun varargExample(vararg names: Int) {
|
||||
println("Argument has ${names.size} elements")
|
||||
}
|
||||
varargExample() // => Argument has 0 elements
|
||||
varargExample(1) // => Argument has 1 elements
|
||||
varargExample(1, 2, 3) // => Argument has 3 elements
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Коли функція складається з одного виразу, фігурні дужки не є обов'язковими.
|
||||
Тіло функції вказується після оператора "=".
|
||||
*/
|
||||
fun odd(x: Int): Boolean = x % 2 == 1
|
||||
println(odd(6)) // => false
|
||||
println(odd(7)) // => true
|
||||
|
||||
// Якщо тип значення, що повертається функцією, може бути однозначно визначено,
|
||||
// його непотрібно вказувати.
|
||||
fun even(x: Int) = x % 2 == 0
|
||||
println(even(6)) // => true
|
||||
println(even(7)) // => false
|
||||
|
||||
// Функції можуть приймати інші функції як аргументи, а також повертати інші функції.
|
||||
fun not(f: (Int) -> Boolean): (Int) -> Boolean {
|
||||
return {n -> !f.invoke(n)}
|
||||
}
|
||||
// Іменовані функції можуть бути вказані як аргументи за допомогою оператора "::".
|
||||
val notOdd = not(::odd)
|
||||
val notEven = not(::even)
|
||||
// Лямбда-вирази також можуть бути аргументами функції.
|
||||
val notZero = not {n -> n == 0}
|
||||
/*
|
||||
Якщо лямбда-вираз приймає лише один параметр, його оголошення може бути пропущене
|
||||
(разом із ->). Всередині виразу до цього параметра можна звернутись через
|
||||
змінну "it".
|
||||
*/
|
||||
val notPositive = not {it > 0}
|
||||
for (i in 0..4) {
|
||||
println("${notOdd(i)} ${notEven(i)} ${notZero(i)} ${notPositive(i)}")
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Ключове слово class використовується для оголошення класів.
|
||||
class ExampleClass(val x: Int) {
|
||||
fun memberFunction(y: Int): Int {
|
||||
return x + y
|
||||
}
|
||||
|
||||
infix fun infixMemberFunction(y: Int): Int {
|
||||
return x * y
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
/*
|
||||
Щоб створити новий об'єкт, потрібно викликати конструктор класу.
|
||||
Зазначте, що в Kotlin немає ключового слова new.
|
||||
*/
|
||||
val fooExampleClass = ExampleClass(7)
|
||||
// Методи класу викликаються через крапку.
|
||||
println(fooExampleClass.memberFunction(4)) // => 11
|
||||
/*
|
||||
Якщо функція була позначена ключовим словом infix, тоді її можна викликати через
|
||||
інфіксну нотацію.
|
||||
*/
|
||||
println(fooExampleClass infixMemberFunction 4) // => 28
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Класи даних - це лаконічний спосіб створювати класи, що містимуть тільки дані.
|
||||
Методи "hashCode"/"equals" та "toString" автоматично генеруються.
|
||||
*/
|
||||
data class DataClassExample (val x: Int, val y: Int, val z: Int)
|
||||
val fooData = DataClassExample(1, 2, 4)
|
||||
println(fooData) // => DataClassExample(x=1, y=2, z=4)
|
||||
|
||||
// Класи даних також мають функцію "copy".
|
||||
val fooCopy = fooData.copy(y = 100)
|
||||
println(fooCopy) // => DataClassExample(x=1, y=100, z=4)
|
||||
|
||||
// Об'єкти можуть бути деструктурувані кількома способами.
|
||||
val (a, b, c) = fooCopy
|
||||
println("$a $b $c") // => 1 100 4
|
||||
|
||||
// деструктурування у циклі for
|
||||
for ((a, b, c) in listOf(fooData)) {
|
||||
println("$a $b $c") // => 1 100 4
|
||||
}
|
||||
|
||||
val mapData = mapOf("a" to 1, "b" to 2)
|
||||
// Map.Entry також деструктурувуються
|
||||
for ((key, value) in mapData) {
|
||||
println("$key -> $value")
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Функція із "with" працює майже так само як це ж твердження у JavaScript.
|
||||
data class MutableDataClassExample (var x: Int, var y: Int, var z: Int)
|
||||
val fooMutableData = MutableDataClassExample(7, 4, 9)
|
||||
with (fooMutableData) {
|
||||
x -= 2
|
||||
y += 2
|
||||
z--
|
||||
}
|
||||
println(fooMutableData) // => MutableDataClassExample(x=5, y=6, z=8)
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Список можна створити використовуючи функцію listOf.
|
||||
Список буде незмінним, тобто елементи не можна буде додавати або видаляти.
|
||||
*/
|
||||
val fooList = listOf("a", "b", "c")
|
||||
println(fooList.size) // => 3
|
||||
println(fooList.first()) // => a
|
||||
println(fooList.last()) // => c
|
||||
// доступ до елементів здійснюється через їхні порядковий номер.
|
||||
println(fooList[1]) // => b
|
||||
|
||||
// Змінні списки можна створити використовуючи функцію mutableListOf.
|
||||
val fooMutableList = mutableListOf("a", "b", "c")
|
||||
fooMutableList.add("d")
|
||||
println(fooMutableList.last()) // => d
|
||||
println(fooMutableList.size) // => 4
|
||||
|
||||
// Функція setOf створює об'єкт типу множина.
|
||||
val fooSet = setOf("a", "b", "c")
|
||||
println(fooSet.contains("a")) // => true
|
||||
println(fooSet.contains("z")) // => false
|
||||
|
||||
// mapOf створює асоціативний масив.
|
||||
val fooMap = mapOf("a" to 8, "b" to 7, "c" to 9)
|
||||
// Доступ до значень в асоціативних масивах здійснюється через їхні ключі.
|
||||
println(fooMap["a"]) // => 8
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Послідовності представлені як колекції лінивих обчислень. Функція generateSequence
|
||||
створює послідовність.
|
||||
*/
|
||||
val fooSequence = generateSequence(1, { it + 1 })
|
||||
val x = fooSequence.take(10).toList()
|
||||
println(x) // => [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]
|
||||
|
||||
// Приклад використання послідовностей, генерація чисел Фібоначчі:
|
||||
fun fibonacciSequence(): Sequence<Long> {
|
||||
var a = 0L
|
||||
var b = 1L
|
||||
|
||||
fun next(): Long {
|
||||
val result = a + b
|
||||
a = b
|
||||
b = result
|
||||
return a
|
||||
}
|
||||
|
||||
return generateSequence(::next)
|
||||
}
|
||||
val y = fibonacciSequence().take(10).toList()
|
||||
println(y) // => [1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55]
|
||||
|
||||
// Kotlin має функції вищого порядку для роботи з колекціями.
|
||||
val z = (1..9).map {it * 3}
|
||||
.filter {it < 20}
|
||||
.groupBy {it % 2 == 0}
|
||||
.mapKeys {if (it.key) "even" else "odd"}
|
||||
println(z) // => {odd=[3, 9, 15], even=[6, 12, 18]}
|
||||
|
||||
// Цикл for може використовуватись з будь-чим, що має ітератор.
|
||||
for (c in "hello") {
|
||||
println(c)
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Принцип роботи циклів "while" не відрізняється від інших мов програмування.
|
||||
var ctr = 0
|
||||
while (ctr < 5) {
|
||||
println(ctr)
|
||||
ctr++
|
||||
}
|
||||
do {
|
||||
println(ctr)
|
||||
ctr++
|
||||
} while (ctr < 10)
|
||||
|
||||
/*
|
||||
if може бути використаний як вираз, що повертає значення. Тому тернарний
|
||||
оператор ?: не потрібний в Kotlin.
|
||||
*/
|
||||
val num = 5
|
||||
val message = if (num % 2 == 0) "even" else "odd"
|
||||
println("$num is $message") // => 5 is odd
|
||||
|
||||
// "when" використовується як альтернатива ланцюгам "if-else if".
|
||||
val i = 10
|
||||
when {
|
||||
i < 7 -> println("first block")
|
||||
fooString.startsWith("hello") -> println("second block")
|
||||
else -> println("else block")
|
||||
}
|
||||
|
||||
// "when" може приймати аргумент.
|
||||
when (i) {
|
||||
0, 21 -> println("0 or 21")
|
||||
in 1..20 -> println("in the range 1 to 20")
|
||||
else -> println("none of the above")
|
||||
}
|
||||
|
||||
// "when" також може використовуватись як функція, що повертає значення.
|
||||
var result = when (i) {
|
||||
0, 21 -> "0 or 21"
|
||||
in 1..20 -> "in the range 1 to 20"
|
||||
else -> "none of the above"
|
||||
}
|
||||
println(result)
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Тип об'єкта можна перевірити використавши оператор is. Якщо перевірка проходить
|
||||
успішно, тоді можна використовувати об'єкт як данний тип не приводячи до нього
|
||||
додатково.
|
||||
*/
|
||||
fun smartCastExample(x: Any) : Boolean {
|
||||
if (x is Boolean) {
|
||||
// x тепер має тип Boolean
|
||||
return x
|
||||
} else if (x is Int) {
|
||||
// x тепер має тип Int
|
||||
return x > 0
|
||||
} else if (x is String) {
|
||||
// x тепер має тип String
|
||||
return x.isNotEmpty()
|
||||
} else {
|
||||
return false
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
println(smartCastExample("Hello, world!")) // => true
|
||||
println(smartCastExample("")) // => false
|
||||
println(smartCastExample(5)) // => true
|
||||
println(smartCastExample(0)) // => false
|
||||
println(smartCastExample(true)) // => true
|
||||
|
||||
// Smartcast (розумне приведення) також працює з блоком when
|
||||
fun smartCastWhenExample(x: Any) = when (x) {
|
||||
is Boolean -> x
|
||||
is Int -> x > 0
|
||||
is String -> x.isNotEmpty()
|
||||
else -> false
|
||||
}
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Розширення - це ще один спосіб розширити функціонал класу.
|
||||
Подібні методи розширення реалізовані у С#.
|
||||
*/
|
||||
fun String.remove(c: Char): String {
|
||||
return this.filter {it != c}
|
||||
}
|
||||
println("Hello, world!".remove('l')) // => Heo, word!
|
||||
}
|
||||
|
||||
// Класи перелічення також подібні до тих типів, що і в Java.
|
||||
enum class EnumExample {
|
||||
A, B, C // Константи перелічення розділені комами.
|
||||
}
|
||||
fun printEnum() = println(EnumExample.A) // => A
|
||||
|
||||
// Оскільки кожне перелічення - це об'єкт класу enum, воно може бути
|
||||
// проініціалізоване наступним чином:
|
||||
enum class EnumExample(val value: Int) {
|
||||
A(value = 1),
|
||||
B(value = 2),
|
||||
C(value = 3)
|
||||
}
|
||||
fun printProperty() = println(EnumExample.A.value) // => 1
|
||||
|
||||
// Кожне перелічення має властивості, які дозволяють отримати його ім'я
|
||||
// та порядок (позицію) в класі enum:
|
||||
fun printName() = println(EnumExample.A.name) // => A
|
||||
fun printPosition() = println(EnumExample.A.ordinal) // => 0
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Ключове слово object можна використати для створення об'єкту сінглтону. Об'єкт не
|
||||
можна інстанціювати, проте на його унікальний екземпляр можна посилатись за іменем.
|
||||
Подібна можливість є в сінглтон об'єктах у Scala.
|
||||
*/
|
||||
object ObjectExample {
|
||||
fun hello(): String {
|
||||
return "hello"
|
||||
}
|
||||
|
||||
override fun toString(): String {
|
||||
return "Hello, it's me, ${ObjectExample::class.simpleName}"
|
||||
}
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
fun useSingletonObject() {
|
||||
println(ObjectExample.hello()) // => hello
|
||||
// В Kotlin, "Any" - це корінь ієрархії класів, так само, як і "Object" у Java.
|
||||
val someRef: Any = ObjectExample
|
||||
println(someRef) // => Hello, it's me, ObjectExample
|
||||
}
|
||||
|
||||
|
||||
/*
|
||||
Оператор перевірки на те, що об'єкт не рівний null, (!!) перетворює будь-яке значення в ненульовий тип і кидає виняток, якщо значення рівне null.
|
||||
*/
|
||||
var b: String? = "abc"
|
||||
val l = b!!.length
|
||||
|
||||
// Далі - приклади перевизначення методів класу Any в класі-насліднику
|
||||
data class Counter(var value: Int) {
|
||||
// перевизначити Counter += Int
|
||||
operator fun plusAssign(increment: Int) {
|
||||
this.value += increment
|
||||
}
|
||||
|
||||
// перевизначити Counter++ та ++Counter
|
||||
operator fun inc() = Counter(value + 1)
|
||||
|
||||
// перевизначити Counter + Counter
|
||||
operator fun plus(other: Counter) = Counter(this.value + other.value)
|
||||
|
||||
// перевизначити Counter * Counter
|
||||
operator fun times(other: Counter) = Counter(this.value * other.value)
|
||||
|
||||
// перевизначити Counter * Int
|
||||
operator fun times(value: Int) = Counter(this.value * value)
|
||||
|
||||
// перевизначити Counter in Counter
|
||||
operator fun contains(other: Counter) = other.value == this.value
|
||||
|
||||
// перевизначити Counter[Int] = Int
|
||||
operator fun set(index: Int, value: Int) {
|
||||
this.value = index + value
|
||||
}
|
||||
|
||||
// перевизначити виклик екземпляру Counter
|
||||
operator fun invoke() = println("The value of the counter is $value")
|
||||
|
||||
}
|
||||
// Можна також перевизначити оператори через методи розширення.
|
||||
// перевизначити -Counter
|
||||
operator fun Counter.unaryMinus() = Counter(-this.value)
|
||||
|
||||
fun operatorOverloadingDemo() {
|
||||
var counter1 = Counter(0)
|
||||
var counter2 = Counter(5)
|
||||
counter1 += 7
|
||||
println(counter1) // => Counter(value=7)
|
||||
println(counter1 + counter2) // => Counter(value=12)
|
||||
println(counter1 * counter2) // => Counter(value=35)
|
||||
println(counter2 * 2) // => Counter(value=10)
|
||||
println(counter1 in Counter(5)) // => false
|
||||
println(counter1 in Counter(7)) // => true
|
||||
counter1[26] = 10
|
||||
println(counter1) // => Counter(value=36)
|
||||
counter1() // => The value of the counter is 36
|
||||
println(-counter2) // => Counter(value=-5)
|
||||
}
|
||||
```
|
||||
|
||||
### Подальше вивчення
|
||||
|
||||
* [Уроки Kotlin](https://kotlinlang.org/docs/tutorials/)
|
||||
* [Спробувати попрацювати з Kotlin в браузері](https://play.kotlinlang.org/)
|
||||
* [Список корисних посилань](http://kotlin.link/)
|
366
uk-ua/mips-ua.html.markdown
Normal file
366
uk-ua/mips-ua.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,366 @@
|
||||
---
|
||||
language: "MIPS Assembly"
|
||||
filename: MIPS.asm
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Stanley Lim", "https://github.com/Spiderpig86"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
|
||||
lang: uk-ua
|
||||
---
|
||||
|
||||
Мова ассемблера MIPS (англ. Microprocessor without Interlocked Pipeline Stages) була написана для роботи з мікропроцесорами MIPS, парадигма яких була описана в 1981 році [Джоном Геннессі](https://uk.wikipedia.org/wiki/Джон_Лерой_Геннессі). Ці RISC процесори використовуються у таких вбудованих системах, як маршрутизатори та мережеві шлюзи.
|
||||
|
||||
[Детальніше](https://en.wikipedia.org/wiki/MIPS_architecture)
|
||||
|
||||
```asm
|
||||
# Коментарі позначені як'#'
|
||||
|
||||
# Всі символи після '#' ігноруються лексичним аналізатором асемблера.
|
||||
|
||||
# Зазвичай програми поділяються на .data та .text частини
|
||||
|
||||
.data # У цьому розділі дані зберігаються у пам'яті, виділеній в RAM, подібно до змінних
|
||||
# в мовах програмування вищого рівня
|
||||
|
||||
# Змінна оголошується наступним чином: [назва]: .[тип] [значення]
|
||||
# Наприклад:
|
||||
hello_world: .asciiz "Hello World\n" # Оголосити текстову змінну
|
||||
num1: .word 42 # word - це чисельний тип 32-бітного розряду
|
||||
|
||||
arr1: .word 1, 2, 3, 4, 5 # Масив чисел
|
||||
arr2: .byte 'a', 'b' # Масив буквених символів (розмір кожного - 1 байт)
|
||||
buffer: .space 60 # Виділити місце в RAM
|
||||
# (не очищується, тобто не заповнюється 0)
|
||||
|
||||
# Розміри типів даних
|
||||
_byte: .byte 'a' # 1 байт
|
||||
_halfword: .half 53 # 2 байти
|
||||
_word: .word 3 # 4 байти
|
||||
_float: .float 3.14 # 4 байти
|
||||
_double: .double 7.0 # 8 байтів
|
||||
|
||||
.align 2 # Вирівнювання пам'яті даних, де число
|
||||
# показує кількість байтів, вирівнених
|
||||
# у степені 2. (.align 2 означає
|
||||
# чисельне (word) вирівнювання оскільки
|
||||
# 2^2 = 4 байти)
|
||||
|
||||
.text # Розділ, що містить інструкції та
|
||||
# логіку програми
|
||||
|
||||
.globl _main # Оголошує назву інструкції як
|
||||
# глобальну, тобто, яка є доступною для
|
||||
# всіх інших файлів
|
||||
|
||||
_main: # програми MIPS виконують інструкції
|
||||
# послідовно, тобто першочергово код
|
||||
# буде виконуватись після цієї позначки
|
||||
|
||||
# Виведемо на екран "hello world"
|
||||
la $a0, hello_world # Завантажує адресу тексту у пам'яті
|
||||
li $v0, 4 # Завантажує значення системної
|
||||
# команди (вказуючи тип функціоналу)
|
||||
syscall # Виконує зазначену системну команду
|
||||
# з обраним аргументом ($a0)
|
||||
|
||||
# Регістри (використовуються, щоб тримати дані протягом виконання програми)
|
||||
# $t0 - $t9 # Тимчасові регістри використовуються
|
||||
# для проміжних обчислень всередині
|
||||
# підпрограм (не зберігаються між
|
||||
# викликами функцій)
|
||||
|
||||
# $s0 - $s7 # Збережені регістри, у яких значення
|
||||
# зберігаються між викликами підпрограм.
|
||||
# Зазвичай зберігаються у стеку.
|
||||
|
||||
# $a0 - $a3 # Регістри для передачі аргументів для
|
||||
# підпрограм
|
||||
# $v0 - $v1 # Регістри для значень, що повертаються
|
||||
# від викликаної функції
|
||||
|
||||
# Типи інструкції завантаження / збереження
|
||||
la $t0, label # Скопіювати адресу в пам'яті, де
|
||||
# зберігається значення змінної label
|
||||
# в регістр $t0
|
||||
lw $t0, label # Скопіювати чисельне значення з пам'яті
|
||||
lw $t1, 4($s0) # Скопіювати чисельне значення з адреси
|
||||
# пам'яті регістра зі зміщенням в
|
||||
# 4 байти (адреса + 4)
|
||||
lb $t2, label # Скопіювати буквений символ в частину
|
||||
# нижчого порядку регістра $t2
|
||||
lb $t2, 0($s0) # Скопіювати буквений символ з адреси
|
||||
# в $s0 із зсувом 0
|
||||
# Подібне використання і 'lh' для halfwords
|
||||
|
||||
sw $t0, label # Зберегти чисельне значення в адресу в
|
||||
# пам'яті, що відповідає змінній label
|
||||
sw $t0, 8($s0) # Зберегти чисельне значення в адресу,
|
||||
# що зазначена у $s0, та зі зсувом у 8 байтів
|
||||
# Така ж ідея використання 'sb' та 'sh' для буквених символів та halfwords.
|
||||
# 'sa' не існує
|
||||
|
||||
|
||||
### Математичні операції ###
|
||||
_math:
|
||||
# Пам'ятаємо, що попередньо потрібно завантажити дані в пам'ять
|
||||
lw $t0, num # Із розділа з даними
|
||||
li $t0, 5 # Або безпосередньо з константи
|
||||
li $t1, 6
|
||||
add $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 + $t1
|
||||
sub $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 - $t1
|
||||
mul $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 * $t1
|
||||
div $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 / $t1 (Може не підтримуватись
|
||||
# деякими версіями MARS)
|
||||
div $t0, $t1 # Виконує $t0 / $t1. Отримати частку можна
|
||||
# за допомогою команди 'mflo', остаток - 'mfhi'
|
||||
|
||||
# Бітовий зсув
|
||||
sll $t0, $t0, 2 # Побітовий зсув вліво на 2. Біти вищого порядку
|
||||
# не зберігаються, нищого - заповнюються 0
|
||||
sllv $t0, $t1, $t2 # Зсув вліво зі змінною кількістю у
|
||||
# регістрі
|
||||
srl $t0, $t0, 5 # Побітовий зсув вправо на 5 (не зберігає
|
||||
# біти, біти зліва заповнюються 0)
|
||||
srlv $t0, $t1, $t2 # Зсув вправо зі змінною кількістю у
|
||||
# регістрі
|
||||
sra $t0, $t0, 7 # Побітовий арифметичний зсув вправо
|
||||
# (зберігає біти)
|
||||
srav $t0, $t1, $t2 # Зсув вправо зі змінною кількістю у
|
||||
# регістрі зі збереження значеннь бітів
|
||||
|
||||
# Побітові операції
|
||||
and $t0, $t1, $t2 # Побітове І (AND)
|
||||
andi $t0, $t1, 0xFFF # Побітове І з безпосереднім значенням
|
||||
or $t0, $t1, $t2 # Побітове АБО (OR)
|
||||
ori $t0, $t1, 0xFFF # Побітове АБО з безпосереднім значенням
|
||||
xor $t0, $t1, $t2 # Побітова виключна диз'юнкція (XOR)
|
||||
xori $t0, $t1, 0xFFF # Побітове XOR з безпосереднім значенням
|
||||
nor $t0, $t1, $t2 # Побітова стрілка Пірса (NOR)
|
||||
|
||||
## Розгалуження ##
|
||||
_branching:
|
||||
# В основному інструкції розгалуження мають наступну форму:
|
||||
# <instr> <reg1> <reg2> <label>
|
||||
# де label - це назва змінної, в яку ми хочемо перейти, якщо зазначене твердження
|
||||
# правдиве
|
||||
|
||||
beq $t0, $t1, reg_eq # Перейдемо у розгалуження reg_eq
|
||||
# якщо $t0 == $t1, інакше -
|
||||
# виконати наступний рядок
|
||||
bne $t0, $t1, reg_neq # Розгалужується, якщо $t0 != $t1
|
||||
b branch_target # Розгалуження без умови завжди виконується
|
||||
beqz $t0, req_eq_zero # Розгалужується, якщо $t0 == 0
|
||||
bnez $t0, req_neq_zero # Розгалужується, якщо $t0 != 0
|
||||
bgt $t0, $t1, t0_gt_t1 # Розгалужується, якщо $t0 > $t1
|
||||
bge $t0, $t1, t0_gte_t1 # Розгалужується, якщо $t0 >= $t1
|
||||
bgtz $t0, t0_gt0 # Розгалужується, якщо $t0 > 0
|
||||
blt $t0, $t1, t0_gt_t1 # Розгалужується, якщо $t0 < $t1
|
||||
ble $t0, $t1, t0_gte_t1 # Розгалужується, якщо $t0 <= $t1
|
||||
bltz $t0, t0_lt0 # Розгалужується, якщо $t0 < 0
|
||||
slt $s0, $t0, $t1 # Інструкція, що посилає сигнал коли
|
||||
# $t0 < $t1, результат зберігається в $s0
|
||||
# (1 - правдиве твердження)
|
||||
|
||||
# Просте твердження якщо (if)
|
||||
# if (i == j)
|
||||
# f = g + h;
|
||||
# f = f - i;
|
||||
|
||||
# Нехай $s0 = f, $s1 = g, $s2 = h, $s3 = i, $s4 = j
|
||||
bne $s3, $s4, L1 # if (i !=j)
|
||||
add $s0, $s1, $s2 # f = g + h
|
||||
|
||||
L1:
|
||||
sub $s0, $s0, $s3 # f = f - i
|
||||
|
||||
# Нижче наведений приклад знаходження максимального значення з 3 чисел
|
||||
# Пряма трансляція в Java з логіки MIPS:
|
||||
# if (a > b)
|
||||
# if (a > c)
|
||||
# max = a;
|
||||
# else
|
||||
# max = c;
|
||||
# else
|
||||
# max = b;
|
||||
# else
|
||||
# max = c;
|
||||
|
||||
# Нехай $s0 = a, $s1 = b, $s2 = c, $v0 = повернути регістр
|
||||
ble $s0, $s1, a_LTE_b # якщо (a <= b) розгалуження(a_LTE_b)
|
||||
ble $s0, $s2, max_C # якщо (a > b && a <=c) розгалуження(max_C)
|
||||
move $v0, $s1 # інакше [a > b && a > c] max = a
|
||||
j done # Перейти в кінець програми
|
||||
|
||||
a_LTE_b: # Мітка розгалуження, коли a <= b
|
||||
ble $s1, $s2, max_C # якщо (a <= b && b <= c) розгалуження(max_C)
|
||||
move $v0, $s1 # якщо (a <= b && b > c) max = b
|
||||
j done # Перейти в кінець програми
|
||||
|
||||
max_C:
|
||||
move $v0, $s2 # max = c
|
||||
|
||||
done: # Кінець програми
|
||||
|
||||
## Цикли ##
|
||||
_loops:
|
||||
# Цикл складається з умови виходу та з інструкції переходу після його завершення
|
||||
li $t0, 0
|
||||
while:
|
||||
bgt $t0, 10, end_while # Коли $t0 менше 10, продовжувати ітерації
|
||||
addi $t0, $t0, 1 # Збільшити значення
|
||||
j while # Перейти на початок циклу
|
||||
end_while:
|
||||
|
||||
# Транспонування 2D матриці
|
||||
# Припустимо, що $a0 зберігає адресу цілочисельної матриці розмірністю 3 x 3
|
||||
li $t0, 0 # Лічильник для i
|
||||
li $t1, 0 # Лічильник для j
|
||||
matrix_row:
|
||||
bgt $t0, 3, matrix_row_end
|
||||
|
||||
matrix_col:
|
||||
bgt $t1, 3, matrix_col_end
|
||||
|
||||
# ...
|
||||
|
||||
addi $t1, $t1, 1 # Збільшити лічильник стовпця (col)
|
||||
matrix_col_end:
|
||||
|
||||
# ...
|
||||
|
||||
addi $t0, $t0, 1
|
||||
matrix_row_end:
|
||||
|
||||
## Функції ##
|
||||
_functions:
|
||||
# Функції - це процедури, що викликаються, приймають аргументи та повертають значення
|
||||
|
||||
main: # Програма починається з головної функції
|
||||
jal return_1 # jal збереже поточний ПЦ (програмний центр) в $ra,
|
||||
# а потім перейде до return_1
|
||||
|
||||
# Як передати аргументи?
|
||||
# По-перше, ми маємо передати значення аргументів у регістри аргументів
|
||||
li $a0, 1
|
||||
li $a1, 2
|
||||
jal sum # Тепер ми можемо викликати функцію
|
||||
|
||||
# Як щодо рекурсії?
|
||||
# Тут потрібно дещо більше роботи оскільки ми маємо впевнитись, що ми збережемо
|
||||
# та зчитаємо попередній ПЦ в $ra, оскільки jal автоматично перепише її при виклику
|
||||
li $a0, 3
|
||||
jal fact
|
||||
|
||||
li $v0, 10
|
||||
syscall
|
||||
|
||||
# Ця функція повертає 1
|
||||
return_1:
|
||||
li $v0, 1 # Завантажити val в регіст $v0
|
||||
jr $ra # Повернутись до попереднього ПЦ і продовжити виконання
|
||||
|
||||
|
||||
# Функція з двома аргументами
|
||||
sum:
|
||||
add $v0, $a0, $a1
|
||||
jr $ra # Повернутись
|
||||
|
||||
# Рекурсивна функція, яка знаходить факторіал
|
||||
fact:
|
||||
addi $sp, $sp, -8 # Виділити місце в стеку
|
||||
sw $s0, ($sp) # Зберегти регістр, що містить поточне число
|
||||
sw $ra, 4($sp) # Зберегти попередній ПЦ
|
||||
|
||||
li $v0, 1 # Проініціалізувати значення, що повертатиметься
|
||||
beq $a0, 0, fact_done # Закінчити, якщо параметр 0
|
||||
|
||||
# Інакше, продовжити рекурсію
|
||||
move $s0, $a0 # Скопіювати $a0 в $s0
|
||||
sub $a0, $a0, 1
|
||||
jal fact
|
||||
|
||||
mul $v0, $s0, $v0 # Множення
|
||||
|
||||
fact_done:
|
||||
lw $s0, ($sp)
|
||||
lw $ra, ($sp) # Відновити ПЦ
|
||||
addi $sp, $sp, 8
|
||||
|
||||
jr $ra
|
||||
|
||||
## Макроси ##
|
||||
_macros:
|
||||
# Макроси надзвичайно корисні для заміни блоків коду, що повторюються, за допомогою
|
||||
# однієї змінної, для покращення читабельності
|
||||
# Це не заміна функцій.
|
||||
# Вони мають бути оголошені перед використанням
|
||||
|
||||
# Макрос для виведення нових рядків (оскільки операція досить часто виконується)
|
||||
.macro println()
|
||||
la $a0, newline # Значення нового рядка зберігатиметься тут
|
||||
li $v0, 4
|
||||
syscall
|
||||
.end_macro
|
||||
|
||||
println() # Асемблер скопіює цей блок коду сюди
|
||||
# перед тим, як виконувати його
|
||||
|
||||
# Можна передавати параметри у макроси.
|
||||
# Параметри позначаються знаком '%' з довільною назвою
|
||||
.macro print_int(%num)
|
||||
li $v0, 1
|
||||
lw $a0, %num
|
||||
syscall
|
||||
.end_macro
|
||||
|
||||
li $t0, 1
|
||||
print_int($t0)
|
||||
|
||||
# Значення також можна передавати безпосередньо в макроси
|
||||
.macro immediates(%a, %b)
|
||||
add $t0, %a, %b
|
||||
.end_macro
|
||||
|
||||
immediates(3, 5)
|
||||
|
||||
# Одночасно із назвами змінних
|
||||
.macro print(%string)
|
||||
la $a0, %string
|
||||
li $v0, 4
|
||||
syscall
|
||||
.end_macro
|
||||
|
||||
print(hello_world)
|
||||
|
||||
## Масиви ##
|
||||
.data
|
||||
list: .word 3, 0, 1, 2, 6 # Це масив чисел
|
||||
char_arr: .asciiz "hello" # Це текстовий масив
|
||||
buffer: .space 128 # Виділяє блок пам'яті, що
|
||||
# автоматично не очищується
|
||||
# Ці блоки пам'яті вирівнені
|
||||
# вирівнені поруч один з одним
|
||||
|
||||
.text
|
||||
la $s0, list # Завантажити адресу списку
|
||||
li $t0, 0 # Лічильник
|
||||
li $t1, 5 # Довжина списку
|
||||
|
||||
loop:
|
||||
bgt $t0, $t1, end_loop
|
||||
|
||||
lw $a0, ($s0)
|
||||
li $v0, 1
|
||||
syscall # Вивести число
|
||||
|
||||
addi $s0, $s0, 4 # Розмір числа - 4 байти
|
||||
addi $t0, $t0, 1 # Збільшити
|
||||
j loop
|
||||
end_loop:
|
||||
|
||||
## Включення ##
|
||||
# Потрібно для імпорту сторонніх файлів у програму (насправді, код з цього файлу
|
||||
# копіюється та вставляється в місце, де оголошений імпорт)
|
||||
.include "somefile.asm"
|
||||
|
||||
```
|
@ -9,7 +9,7 @@ contributors:
|
||||
- ["asyne", "https://github.com/justblah"]
|
||||
- ["habi", "http://github.com/habi"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Oleg Gromyak", "https://github.com/ogroleg"]
|
||||
- ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"]
|
||||
filename: learnpython-ua.py
|
||||
---
|
||||
|
||||
|
226
uk-ua/wasm-ua.html.markdown
Normal file
226
uk-ua/wasm-ua.html.markdown
Normal file
@ -0,0 +1,226 @@
|
||||
---
|
||||
language: WebAssembly
|
||||
lang: uk-ua
|
||||
filename: learnwasm-ua.wast
|
||||
contributors:
|
||||
- ["Dean Shaff", "http://dean-shaff.github.io"]
|
||||
translators:
|
||||
- ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"]
|
||||
---
|
||||
|
||||
```
|
||||
;; learnwasm-ua.wast
|
||||
|
||||
(module
|
||||
;; У WebAssembly весь код знаходиться в модулях. Будь-яка операція
|
||||
;; може бути записана за допомогою s-виразу. Також існує синтаксис "стек машини",
|
||||
;; втім, він не сумісний з проміжним бінарним представленням коду.
|
||||
|
||||
;; Формат бінарного проміжного представлення майже повністю сумісний
|
||||
;; з текстовим форматом WebAssembly.
|
||||
;; Деякі відмінності:
|
||||
;; local_set -> local.set
|
||||
;; local_get -> local.get
|
||||
|
||||
;; Код розміщується у функціях
|
||||
|
||||
;; Типи даних
|
||||
(func $data_types
|
||||
;; WebAssembly має чотири типи даних:
|
||||
;; i32 - ціле число, 32 біти
|
||||
;; i64 - ціле число, 64 біти (не підтримується у JavaScript)
|
||||
;; f32 - число з плаваючою комою, 32 біти
|
||||
;; f64 - число з плаваючою комою, 64 біти
|
||||
|
||||
;; Створити локальну змінну можна за допомогою ключового слова "local".
|
||||
;; Змінні потрібно оголошувати на початку функції.
|
||||
|
||||
(local $int_32 i32)
|
||||
(local $int_64 i64)
|
||||
(local $float_32 f32)
|
||||
(local $float_64 f64)
|
||||
|
||||
;; Змінні, оголошені вище, ще не ініціалізовані, себто, не мають значення.
|
||||
;; Давайте присвоїмо їм значення за допомогою <тип даних>.const:
|
||||
|
||||
(local.set $int_32 (i32.const 16))
|
||||
(local.set $int_32 (i64.const 128))
|
||||
(local.set $float_32 (f32.const 3.14))
|
||||
(local.set $float_64 (f64.const 1.28))
|
||||
)
|
||||
|
||||
;; Базові операції
|
||||
(func $basic_operations
|
||||
|
||||
;; Нагадаємо, у WebAssembly будь-що є s-виразом, включно
|
||||
;; з математичними виразами або зчитуванням значень змінних
|
||||
|
||||
(local $add_result i32)
|
||||
(local $mult_result f64)
|
||||
|
||||
(local.set $add_result (i32.add (i32.const 2) (i32.const 4)))
|
||||
;; тепер add_result дорівнює 6!
|
||||
|
||||
;; Для кожної операції потрібно використовувати правильний тип:
|
||||
;; (local.set $mult_result (f32.mul (f32.const 2.0) (f32.const 4.0))) ;; Ніт! mult_result має тип f64!
|
||||
(local.set $mult_result (f64.mul (f64.const 2.0) (f64.const 4.0))) ;; Ніт! mult_result має тип f64!
|
||||
|
||||
;; У WebAssembly є вбудовані функції накшталт математики та побітових операцій.
|
||||
;; Варто зазначити, що тут відсутні вбудовані тригонометричні функції.
|
||||
;; Тож нам потрібно:
|
||||
;; - написати їх самостійно (не найкраща ідея)
|
||||
;; - звідкись їх імпортувати (як саме - побачимо згодом)
|
||||
)
|
||||
|
||||
;; Функції
|
||||
;; Параметри вказуються ключовим словом `param`, значення, що повертається - `result`
|
||||
;; Поточне значення стеку і є значенням функції, що повертається
|
||||
|
||||
;; Ми можемо викликати інші функції за допомогою `call`
|
||||
|
||||
(func $get_16 (result i32)
|
||||
(i32.const 16)
|
||||
)
|
||||
|
||||
(func $add (param $param0 i32) (param $param1 i32) (result i32)
|
||||
(i32.add
|
||||
(local.get $param0)
|
||||
(local.get $param1)
|
||||
)
|
||||
)
|
||||
|
||||
(func $double_16 (result i32)
|
||||
(i32.mul
|
||||
(i32.const 2)
|
||||
(call $get_16))
|
||||
)
|
||||
|
||||
;; Досі ми не могли що-небудь вивести на консоль і не мали доступу
|
||||
;; до високорівневої математики (степеневі функції, обрахунок експоненти або тригонометрія).
|
||||
;; Більше того, ми навіть не могли викликати WASM функції у Javascript!
|
||||
;; Виклик цих функцій у WebAssembly залежить від того,
|
||||
;; де ми знаходимось - чи це Node.js, чи середовище браузера.
|
||||
|
||||
;; Якщо ми у Node.js, то потрібно виконати два кроки. По-перше, ми маємо сконвертувати
|
||||
;; текстове представлення WASM у справжній код webassembly.
|
||||
;; Наприклад, ось так (Binaryen):
|
||||
|
||||
;; wasm-as learn-wasm.wast -o learn-wasm.wasm
|
||||
|
||||
;; Давай також застосуємо оптимізації:
|
||||
|
||||
;; wasm-opt learn-wasm.wasm -o learn-wasm.opt.wasm -O3 --rse
|
||||
|
||||
;; Тепер наш скомпільований WebAssembly можна завантажити у Node.js:
|
||||
;; const fs = require('fs')
|
||||
;; const instantiate = async function (inFilePath, _importObject) {
|
||||
;; var importObject = {
|
||||
;; console: {
|
||||
;; log: (x) => console.log(x),
|
||||
;; },
|
||||
;; math: {
|
||||
;; cos: (x) => Math.cos(x),
|
||||
;; }
|
||||
;; }
|
||||
;; importObject = Object.assign(importObject, _importObject)
|
||||
;;
|
||||
;; var buffer = fs.readFileSync(inFilePath)
|
||||
;; var module = await WebAssembly.compile(buffer)
|
||||
;; var instance = await WebAssembly.instantiate(module, importObject)
|
||||
;; return instance.exports
|
||||
;; }
|
||||
;;
|
||||
;; const main = function () {
|
||||
;; var wasmExports = await instantiate('learn-wasm.wasm')
|
||||
;; wasmExports.print_args(1, 0)
|
||||
;; }
|
||||
|
||||
;; Цей код зчитує функції з importObject
|
||||
;; (вказано у асинхронній JavaScript функції instantiate), а потім експортує функцію
|
||||
;; "print_args", яку ми викликаємо у Node.js
|
||||
|
||||
(import "console" "log" (func $print_i32 (param i32)))
|
||||
(import "math" "cos" (func $cos (param f64) (result f64)))
|
||||
|
||||
(func $print_args (param $arg0 i32) (param $arg1 i32)
|
||||
(call $print_i32 (local.get $arg0))
|
||||
(call $print_i32 (local.get $arg1))
|
||||
)
|
||||
(export "print_args" (func $print_args))
|
||||
|
||||
;; Завантаження даних з пам'яті WebAssembly.
|
||||
;; Наприклад, ми хочемо порахувати cos для елементів Javascript масиву.
|
||||
;; Нам потрібно отримати доступ до масиву і можливість ітерувати по ньому.
|
||||
;; У прикладі нижче ми змінимо існуючий масив.
|
||||
;; f64.load і f64.store приймають адресу числа у пам'яті *у байтах*.
|
||||
;; Для того, щоб отримати доступ до 3-го елементу масиву, ми маємо передати щось
|
||||
;; накшталт (i32.mul (i32.const 8) (i32.const 2)) у функцію f64.store.
|
||||
|
||||
;; У JavaScript ми викличемо `apply_cos64` таким чином
|
||||
;; (використаємо функцію instantiate з попереднього прикладу):
|
||||
;;
|
||||
;; const main = function () {
|
||||
;; var wasm = await instantiate('learn-wasm.wasm')
|
||||
;; var n = 100
|
||||
;; const memory = new Float64Array(wasm.memory.buffer, 0, n)
|
||||
;; for (var i=0; i<n; i++) {
|
||||
;; memory[i] = i;
|
||||
;; }
|
||||
;; wasm.apply_cos64(n)
|
||||
;; }
|
||||
;;
|
||||
;; Ця функція не буде працювати, якщо ми виділимо пам'ять для (створимо) Float32Array у JavaScript.
|
||||
|
||||
(memory (export "memory") 100)
|
||||
|
||||
(func $apply_cos64 (param $array_length i32)
|
||||
;; визначаємо змінну циклу або лічильник
|
||||
(local $idx i32)
|
||||
;; визначаємо змінну для доступу до пам'яті
|
||||
(local $idx_bytes i32)
|
||||
;; константа - кількість байтів у числі типу f64.
|
||||
(local $bytes_per_double i32)
|
||||
|
||||
;; визначаємо змінну, яка зберігатиме значення з пам'яті
|
||||
(local $temp_f64 f64)
|
||||
|
||||
(local.set $idx (i32.const 0))
|
||||
(local.set $idx_bytes (i32.const 0)) ;; не обов'язково
|
||||
(local.set $bytes_per_double (i32.const 8))
|
||||
|
||||
(block
|
||||
(loop
|
||||
;; записуємо у idx_bytes необхідне зміщення в пам'яті - для поточного числа.
|
||||
(local.set $idx_bytes (i32.mul (local.get $idx) (local.get $bytes_per_double)))
|
||||
|
||||
;; отримуємо число з пам'яті (за зміщенням):
|
||||
(local.set $temp_f64 (f64.load (local.get $idx_bytes)))
|
||||
|
||||
;; рахуємо cos:
|
||||
(local.set $temp_64 (call $cos (local.get $temp_64)))
|
||||
|
||||
;; тепер зберігаємо результат обчислень у пам'ять:
|
||||
(f64.store
|
||||
(local.get $idx_bytes)
|
||||
(local.get $temp_64))
|
||||
|
||||
;; або робимо все за один крок (альтернативний код)
|
||||
(f64.store
|
||||
(local.get $idx_bytes)
|
||||
(call $cos
|
||||
(f64.load
|
||||
(local.get $idx_bytes))))
|
||||
|
||||
;; збільшуємо лічильник на одиницю (інкремент)
|
||||
(local.set $idx (i32.add (local.get $idx) (i32.const 1)))
|
||||
|
||||
;; якщо лічильник дорівнює довжині масиву, то завершуємо цикл
|
||||
(br_if 1 (i32.eq (local.get $idx) (local.get $array_length)))
|
||||
(br 0)
|
||||
)
|
||||
)
|
||||
)
|
||||
(export "apply_cos64" (func $apply_cos64))
|
||||
)
|
||||
|
||||
```
|
@ -33,8 +33,13 @@ scientific_notation: 1e+12
|
||||
boolean: true
|
||||
null_value: null
|
||||
key with spaces: value
|
||||
# 注意到字符串不需要被括在引号中。但是,它们可以被括起来。
|
||||
"Keys can be quoted too.": "Useful if you want to put a ':' in your key."
|
||||
# 注意,字符串不必被括在引号中,但也可以被括起来。
|
||||
however: 'A string, enclosed in quotes.'
|
||||
'Keys can be quoted too.': "Useful if you want to put a ':' in your key."
|
||||
single quotes: 'have ''one'' escape pattern'
|
||||
double quotes: "have many: \", \0, \t, \u263A, \x0d\x0a == \r\n, and more."
|
||||
# UTF-8/16/32 字符需要被转义(encoded)
|
||||
Superscript two: \u00B2
|
||||
|
||||
# 多行字符串既可以写成像一个'文字块'(使用 |),
|
||||
# 或像一个'折叠块'(使用 '>')。
|
||||
@ -73,8 +78,8 @@ a_nested_map:
|
||||
# 键也可以是复合型的,比如多行对象
|
||||
# 我们用 ? 后跟一个空格来表示一个复合键的开始。
|
||||
? |
|
||||
This is a key
|
||||
that has multiple lines
|
||||
This is a key
|
||||
that has multiple lines
|
||||
: and this is its value
|
||||
|
||||
# YAML 也允许使用复杂键语法表示序列间的映射关系。
|
||||
@ -85,6 +90,7 @@ a_nested_map:
|
||||
: [ 2001-01-01, 2002-02-02 ]
|
||||
|
||||
# 序列 (等价于列表或数组) 看起来像这样:
|
||||
# 注意 '-' 算作缩进
|
||||
a_sequence:
|
||||
- Item 1
|
||||
- Item 2
|
||||
@ -95,6 +101,8 @@ a_sequence:
|
||||
-
|
||||
- This is a sequence
|
||||
- inside another sequence
|
||||
- - - Nested sequence indicators
|
||||
- can be collapsed
|
||||
|
||||
# 因为 YAML 是 JSON 的超集,你也可以写 JSON 风格的映射和序列:
|
||||
json_map: {"key": "value"}
|
||||
@ -157,15 +165,18 @@ gif_file: !!binary |
|
||||
|
||||
# YAML 还有一个集合类型,它看起来像这样:
|
||||
set:
|
||||
? item1
|
||||
? item2
|
||||
? item3
|
||||
? item1
|
||||
? item2
|
||||
? item3
|
||||
or: {item1, item2, item3}
|
||||
|
||||
# 集合只是值为 null 的映射;上面的集合等价于:
|
||||
set2:
|
||||
item1: null
|
||||
item2: null
|
||||
item3: null
|
||||
item1: null
|
||||
item2: null
|
||||
item3: null
|
||||
|
||||
... # document end
|
||||
```
|
||||
|
||||
### 更多资源
|
||||
|
Loading…
Reference in New Issue
Block a user