mirror of
https://github.com/adambard/learnxinyminutes-docs.git
synced 2024-11-26 20:34:32 +03:00
465 lines
19 KiB
Markdown
465 lines
19 KiB
Markdown
---
|
||
language: kotlin
|
||
filename: LearnKotlin-uk.kt
|
||
lang: uk-ua
|
||
contributors:
|
||
- ["S Webber", "https://github.com/s-webber"]
|
||
translators:
|
||
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
|
||
---
|
||
|
||
Kotlin - це мова програмування зі статичною типізацією для JVM, Android та браузера.
|
||
Вона має 100% сумісність із Java.
|
||
|
||
[Детальніше](https://kotlinlang.org/)
|
||
|
||
```kotlin
|
||
// Однорядкові коментарі починаються з //
|
||
/*
|
||
Такий вигляд мають багаторядкові коментарі
|
||
*/
|
||
|
||
// Ключове слово package працює так само, як і в Java.
|
||
package com.learnxinyminutes.kotlin
|
||
|
||
/*
|
||
Точкою входу для програм на Kotlin є функція під назвою main.
|
||
Вона приймає масив із аргументів, що були передані через командний рядок.
|
||
Починаючи з Kotlin 1.3, функція main може бути оголошена без параметрів взагалі.
|
||
*/
|
||
fun main(args: Array<String>) {
|
||
/*
|
||
Оголошення змінних відбувається за допомогою ключових слів var або val.
|
||
Відмінність між ними полягає в тому, що значення змінних, оголошених через
|
||
val, не можна змінювати. Водночас, змінній "var" можна переприсвоїти нове
|
||
значення в подальшому.
|
||
*/
|
||
val fooVal = 10 // більше ми не можемо змінити значення fooVal на інше
|
||
var fooVar = 10
|
||
fooVar = 20 // fooVar може змінювати значення
|
||
|
||
/*
|
||
В більшості випадків Kotlin може визначати, якого типу змінна, тому не
|
||
потрібно щоразу точно вказувати її тип.
|
||
Тип змінної вказується наступним чином:
|
||
*/
|
||
val foo: Int = 7
|
||
|
||
/*
|
||
Рядки мають аналогічне з Java представлення. Спеціальні символи
|
||
позначаються за допомогою зворотнього слеша.
|
||
*/
|
||
val fooString = "My String Is Here!"
|
||
val barString = "Printing on a new line?\nNo Problem!"
|
||
val bazString = "Do you want to add a tab?\tNo Problem!"
|
||
println(fooString)
|
||
println(barString)
|
||
println(bazString)
|
||
|
||
/*
|
||
Необроблений рядок розмежовується за допомогою потрійних лапок (""").
|
||
Необроблені рядки можуть містити переніс рядка (не спеціальний символ \n) та
|
||
будь-які інші символи.
|
||
*/
|
||
val fooRawString = """
|
||
fun helloWorld(val name : String) {
|
||
println("Hello, world!")
|
||
}
|
||
"""
|
||
println(fooRawString)
|
||
|
||
/*
|
||
Рядки можуть містити шаблонні вирази.
|
||
Шаблонний вираз починається із символа доллара "$".
|
||
*/
|
||
val fooTemplateString = "$fooString has ${fooString.length} characters"
|
||
println(fooTemplateString) // => My String Is Here! has 18 characters
|
||
|
||
/*
|
||
Щоб змінна могла мати значення null, потрібно це додатково вказати.
|
||
Для цього після оголошеного типу змінної додається спеціальний символ "?".
|
||
Отримати значення такої змінної можна використавши оператор "?.".
|
||
Оператор "?:" застосовується, щоб оголосити альтернативне значення змінної
|
||
у випадку, якщо вона буде рівна null.
|
||
*/
|
||
var fooNullable: String? = "abc"
|
||
println(fooNullable?.length) // => 3
|
||
println(fooNullable?.length ?: -1) // => 3
|
||
fooNullable = null
|
||
println(fooNullable?.length) // => null
|
||
println(fooNullable?.length ?: -1) // => -1
|
||
|
||
/*
|
||
Функції оголошуються з використанням ключового слова fun.
|
||
Аргументи функції перелічуються у круглих дужках після назви функції.
|
||
Аргументи можуть мати значення за замовчуванням. Тип значення, що повертатиметься
|
||
функцією, вказується після оголошення аргументів за необхідністю.
|
||
*/
|
||
fun hello(name: String = "world"): String {
|
||
return "Hello, $name!"
|
||
}
|
||
println(hello("foo")) // => Hello, foo!
|
||
println(hello(name = "bar")) // => Hello, bar!
|
||
println(hello()) // => Hello, world!
|
||
|
||
/*
|
||
Аргументи функції можуть бути помічені ключовим словом vararg. Це дозволяє
|
||
приймати довільну кількість аргументів функції зазначеного типу.
|
||
*/
|
||
fun varargExample(vararg names: Int) {
|
||
println("Argument has ${names.size} elements")
|
||
}
|
||
varargExample() // => Argument has 0 elements
|
||
varargExample(1) // => Argument has 1 elements
|
||
varargExample(1, 2, 3) // => Argument has 3 elements
|
||
|
||
/*
|
||
Коли функція складається з одного виразу, фігурні дужки не є обов'язковими.
|
||
Тіло функції вказується після оператора "=".
|
||
*/
|
||
fun odd(x: Int): Boolean = x % 2 == 1
|
||
println(odd(6)) // => false
|
||
println(odd(7)) // => true
|
||
|
||
// Якщо тип значення, що повертається функцією, може бути однозначно визначено,
|
||
// його непотрібно вказувати.
|
||
fun even(x: Int) = x % 2 == 0
|
||
println(even(6)) // => true
|
||
println(even(7)) // => false
|
||
|
||
// Функції можуть приймати інші функції як аргументи, а також повертати інші функції.
|
||
fun not(f: (Int) -> Boolean): (Int) -> Boolean {
|
||
return {n -> !f.invoke(n)}
|
||
}
|
||
// Іменовані функції можуть бути вказані як аргументи за допомогою оператора "::".
|
||
val notOdd = not(::odd)
|
||
val notEven = not(::even)
|
||
// Лямбда-вирази також можуть бути аргументами функції.
|
||
val notZero = not {n -> n == 0}
|
||
/*
|
||
Якщо лямбда-вираз приймає лише один параметр, його оголошення може бути пропущене
|
||
(разом із ->). Всередині виразу до цього параметра можна звернутись через
|
||
змінну "it".
|
||
*/
|
||
val notPositive = not {it > 0}
|
||
for (i in 0..4) {
|
||
println("${notOdd(i)} ${notEven(i)} ${notZero(i)} ${notPositive(i)}")
|
||
}
|
||
|
||
// Ключове слово class використовується для оголошення класів.
|
||
class ExampleClass(val x: Int) {
|
||
fun memberFunction(y: Int): Int {
|
||
return x + y
|
||
}
|
||
|
||
infix fun infixMemberFunction(y: Int): Int {
|
||
return x * y
|
||
}
|
||
}
|
||
/*
|
||
Щоб створити новий об'єкт, потрібно викликати конструктор класу.
|
||
Зазначте, що в Kotlin немає ключового слова new.
|
||
*/
|
||
val fooExampleClass = ExampleClass(7)
|
||
// Методи класу викликаються через крапку.
|
||
println(fooExampleClass.memberFunction(4)) // => 11
|
||
/*
|
||
Якщо функція була позначена ключовим словом infix, тоді її можна викликати через
|
||
інфіксну нотацію.
|
||
*/
|
||
println(fooExampleClass infixMemberFunction 4) // => 28
|
||
|
||
/*
|
||
Класи даних - це лаконічний спосіб створювати класи, що містимуть тільки дані.
|
||
Методи "hashCode"/"equals" та "toString" автоматично генеруються.
|
||
*/
|
||
data class DataClassExample (val x: Int, val y: Int, val z: Int)
|
||
val fooData = DataClassExample(1, 2, 4)
|
||
println(fooData) // => DataClassExample(x=1, y=2, z=4)
|
||
|
||
// Класи даних також мають функцію "copy".
|
||
val fooCopy = fooData.copy(y = 100)
|
||
println(fooCopy) // => DataClassExample(x=1, y=100, z=4)
|
||
|
||
// Об'єкти можуть бути деструктурувані кількома способами.
|
||
val (a, b, c) = fooCopy
|
||
println("$a $b $c") // => 1 100 4
|
||
|
||
// деструктурування у циклі for
|
||
for ((a, b, c) in listOf(fooData)) {
|
||
println("$a $b $c") // => 1 100 4
|
||
}
|
||
|
||
val mapData = mapOf("a" to 1, "b" to 2)
|
||
// Map.Entry також деструктурувуються
|
||
for ((key, value) in mapData) {
|
||
println("$key -> $value")
|
||
}
|
||
|
||
// Функція із "with" працює майже так само як це ж твердження у JavaScript.
|
||
data class MutableDataClassExample (var x: Int, var y: Int, var z: Int)
|
||
val fooMutableData = MutableDataClassExample(7, 4, 9)
|
||
with (fooMutableData) {
|
||
x -= 2
|
||
y += 2
|
||
z--
|
||
}
|
||
println(fooMutableData) // => MutableDataClassExample(x=5, y=6, z=8)
|
||
|
||
/*
|
||
Список можна створити використовуючи функцію listOf.
|
||
Список буде незмінним, тобто елементи не можна буде додавати або видаляти.
|
||
*/
|
||
val fooList = listOf("a", "b", "c")
|
||
println(fooList.size) // => 3
|
||
println(fooList.first()) // => a
|
||
println(fooList.last()) // => c
|
||
// доступ до елементів здійснюється через їхні порядковий номер.
|
||
println(fooList[1]) // => b
|
||
|
||
// Змінні списки можна створити використовуючи функцію mutableListOf.
|
||
val fooMutableList = mutableListOf("a", "b", "c")
|
||
fooMutableList.add("d")
|
||
println(fooMutableList.last()) // => d
|
||
println(fooMutableList.size) // => 4
|
||
|
||
// Функція setOf створює об'єкт типу множина.
|
||
val fooSet = setOf("a", "b", "c")
|
||
println(fooSet.contains("a")) // => true
|
||
println(fooSet.contains("z")) // => false
|
||
|
||
// mapOf створює асоціативний масив.
|
||
val fooMap = mapOf("a" to 8, "b" to 7, "c" to 9)
|
||
// Доступ до значень в асоціативних масивах здійснюється через їхні ключі.
|
||
println(fooMap["a"]) // => 8
|
||
|
||
/*
|
||
Послідовності представлені як колекції лінивих обчислень. Функція generateSequence
|
||
створює послідовність.
|
||
*/
|
||
val fooSequence = generateSequence(1, { it + 1 })
|
||
val x = fooSequence.take(10).toList()
|
||
println(x) // => [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]
|
||
|
||
// Приклад використання послідовностей, генерація чисел Фібоначчі:
|
||
fun fibonacciSequence(): Sequence<Long> {
|
||
var a = 0L
|
||
var b = 1L
|
||
|
||
fun next(): Long {
|
||
val result = a + b
|
||
a = b
|
||
b = result
|
||
return a
|
||
}
|
||
|
||
return generateSequence(::next)
|
||
}
|
||
val y = fibonacciSequence().take(10).toList()
|
||
println(y) // => [1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55]
|
||
|
||
// Kotlin має функції вищого порядку для роботи з колекціями.
|
||
val z = (1..9).map {it * 3}
|
||
.filter {it < 20}
|
||
.groupBy {it % 2 == 0}
|
||
.mapKeys {if (it.key) "even" else "odd"}
|
||
println(z) // => {odd=[3, 9, 15], even=[6, 12, 18]}
|
||
|
||
// Цикл for може використовуватись з будь-чим, що має ітератор.
|
||
for (c in "hello") {
|
||
println(c)
|
||
}
|
||
|
||
// Принцип роботи циклів "while" не відрізняється від інших мов програмування.
|
||
var ctr = 0
|
||
while (ctr < 5) {
|
||
println(ctr)
|
||
ctr++
|
||
}
|
||
do {
|
||
println(ctr)
|
||
ctr++
|
||
} while (ctr < 10)
|
||
|
||
/*
|
||
if може бути використаний як вираз, що повертає значення. Тому тернарний
|
||
оператор ?: не потрібний в Kotlin.
|
||
*/
|
||
val num = 5
|
||
val message = if (num % 2 == 0) "even" else "odd"
|
||
println("$num is $message") // => 5 is odd
|
||
|
||
// "when" використовується як альтернатива ланцюгам "if-else if".
|
||
val i = 10
|
||
when {
|
||
i < 7 -> println("first block")
|
||
fooString.startsWith("hello") -> println("second block")
|
||
else -> println("else block")
|
||
}
|
||
|
||
// "when" може приймати аргумент.
|
||
when (i) {
|
||
0, 21 -> println("0 or 21")
|
||
in 1..20 -> println("in the range 1 to 20")
|
||
else -> println("none of the above")
|
||
}
|
||
|
||
// "when" також може використовуватись як функція, що повертає значення.
|
||
var result = when (i) {
|
||
0, 21 -> "0 or 21"
|
||
in 1..20 -> "in the range 1 to 20"
|
||
else -> "none of the above"
|
||
}
|
||
println(result)
|
||
|
||
/*
|
||
Тип об'єкта можна перевірити використавши оператор is. Якщо перевірка проходить
|
||
успішно, тоді можна використовувати об'єкт як данний тип не приводячи до нього
|
||
додатково.
|
||
*/
|
||
fun smartCastExample(x: Any) : Boolean {
|
||
if (x is Boolean) {
|
||
// x тепер має тип Boolean
|
||
return x
|
||
} else if (x is Int) {
|
||
// x тепер має тип Int
|
||
return x > 0
|
||
} else if (x is String) {
|
||
// x тепер має тип String
|
||
return x.isNotEmpty()
|
||
} else {
|
||
return false
|
||
}
|
||
}
|
||
println(smartCastExample("Hello, world!")) // => true
|
||
println(smartCastExample("")) // => false
|
||
println(smartCastExample(5)) // => true
|
||
println(smartCastExample(0)) // => false
|
||
println(smartCastExample(true)) // => true
|
||
|
||
// Smartcast (розумне приведення) також працює з блоком when
|
||
fun smartCastWhenExample(x: Any) = when (x) {
|
||
is Boolean -> x
|
||
is Int -> x > 0
|
||
is String -> x.isNotEmpty()
|
||
else -> false
|
||
}
|
||
|
||
/*
|
||
Розширення - це ще один спосіб розширити функціонал класу.
|
||
Подібні методи розширення реалізовані у С#.
|
||
*/
|
||
fun String.remove(c: Char): String {
|
||
return this.filter {it != c}
|
||
}
|
||
println("Hello, world!".remove('l')) // => Heo, word!
|
||
}
|
||
|
||
// Класи перелічення також подібні до тих типів, що і в Java.
|
||
enum class EnumExample {
|
||
A, B, C // Константи перелічення розділені комами.
|
||
}
|
||
fun printEnum() = println(EnumExample.A) // => A
|
||
|
||
// Оскільки кожне перелічення - це об'єкт класу enum, воно може бути
|
||
// проініціалізоване наступним чином:
|
||
enum class EnumExample(val value: Int) {
|
||
A(value = 1),
|
||
B(value = 2),
|
||
C(value = 3)
|
||
}
|
||
fun printProperty() = println(EnumExample.A.value) // => 1
|
||
|
||
// Кожне перелічення має властивості, які дозволяють отримати його ім'я
|
||
// та порядок (позицію) в класі enum:
|
||
fun printName() = println(EnumExample.A.name) // => A
|
||
fun printPosition() = println(EnumExample.A.ordinal) // => 0
|
||
|
||
/*
|
||
Ключове слово object можна використати для створення об'єкту сінглтону. Об'єкт не
|
||
можна інстанціювати, проте на його унікальний екземпляр можна посилатись за іменем.
|
||
Подібна можливість є в сінглтон об'єктах у Scala.
|
||
*/
|
||
object ObjectExample {
|
||
fun hello(): String {
|
||
return "hello"
|
||
}
|
||
|
||
override fun toString(): String {
|
||
return "Hello, it's me, ${ObjectExample::class.simpleName}"
|
||
}
|
||
}
|
||
|
||
|
||
fun useSingletonObject() {
|
||
println(ObjectExample.hello()) // => hello
|
||
// В Kotlin, "Any" - це корінь ієрархії класів, так само, як і "Object" у Java.
|
||
val someRef: Any = ObjectExample
|
||
println(someRef) // => Hello, it's me, ObjectExample
|
||
}
|
||
|
||
|
||
/*
|
||
Оператор перевірки на те, що об'єкт не рівний null, (!!) перетворює будь-яке значення в ненульовий тип і кидає виняток, якщо значення рівне null.
|
||
*/
|
||
var b: String? = "abc"
|
||
val l = b!!.length
|
||
|
||
// Далі - приклади перевизначення методів класу Any в класі-насліднику
|
||
data class Counter(var value: Int) {
|
||
// перевизначити Counter += Int
|
||
operator fun plusAssign(increment: Int) {
|
||
this.value += increment
|
||
}
|
||
|
||
// перевизначити Counter++ та ++Counter
|
||
operator fun inc() = Counter(value + 1)
|
||
|
||
// перевизначити Counter + Counter
|
||
operator fun plus(other: Counter) = Counter(this.value + other.value)
|
||
|
||
// перевизначити Counter * Counter
|
||
operator fun times(other: Counter) = Counter(this.value * other.value)
|
||
|
||
// перевизначити Counter * Int
|
||
operator fun times(value: Int) = Counter(this.value * value)
|
||
|
||
// перевизначити Counter in Counter
|
||
operator fun contains(other: Counter) = other.value == this.value
|
||
|
||
// перевизначити Counter[Int] = Int
|
||
operator fun set(index: Int, value: Int) {
|
||
this.value = index + value
|
||
}
|
||
|
||
// перевизначити виклик екземпляру Counter
|
||
operator fun invoke() = println("The value of the counter is $value")
|
||
|
||
}
|
||
// Можна також перевизначити оператори через методи розширення.
|
||
// перевизначити -Counter
|
||
operator fun Counter.unaryMinus() = Counter(-this.value)
|
||
|
||
fun operatorOverloadingDemo() {
|
||
var counter1 = Counter(0)
|
||
var counter2 = Counter(5)
|
||
counter1 += 7
|
||
println(counter1) // => Counter(value=7)
|
||
println(counter1 + counter2) // => Counter(value=12)
|
||
println(counter1 * counter2) // => Counter(value=35)
|
||
println(counter2 * 2) // => Counter(value=10)
|
||
println(counter1 in Counter(5)) // => false
|
||
println(counter1 in Counter(7)) // => true
|
||
counter1[26] = 10
|
||
println(counter1) // => Counter(value=36)
|
||
counter1() // => The value of the counter is 36
|
||
println(-counter2) // => Counter(value=-5)
|
||
}
|
||
```
|
||
|
||
### Подальше вивчення
|
||
|
||
* [Уроки Kotlin](https://kotlinlang.org/docs/tutorials/)
|
||
* [Спробувати попрацювати з Kotlin в браузері](https://play.kotlinlang.org/)
|
||
* [Список корисних посилань](http://kotlin.link/)
|